v1snyk: (Default)
Іноді я думаю, що якби мав необмежений час та можливості для подорожей, то об'їздив би усі села українських Карпат, без винятку. Хай між ними й чимало спільного, та здається, поєднання гір та затишних хаток під ними мені не набридне ніколи.

1. Та поки подібні візити швидше одиничні. Минулого жовтня це було село Коростів, що за 10 кілометрів глибше в гори від показаного минулого разу міста Сколе. З-поміж собі подібних, Коростів може похвалитися тим, що тут є варіанти для ночівлі, що дає можливість краще відчути його атмосферу. А ще практично унікальна річ для цього регіону – наявність музею вузькоколійної залізниці.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Лише зараз, більш ніж через 9 місяців після тієї поїздки, я нарешті нормально добрався до фотографій із жовтневих Карпат. Що ж, нехай це буде зайвим нагадуванням, що наступна осінь уже скоро. Якщо маєте можливість, поїдьте в гори в другій половині жовтня. Вони вас точно не розчарують.

1. Досить довго поза моєю увагою залишалося містечко Сколе, попри зручне розташування та транспортну логістику. Воно знаходиться понад дорогою Львів – Мукачево, але саме по собі, здається, не так часто відвідується туристами. Хоча назву «Сколівські бескиди» чули, мабуть, усі.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Якщо покинути гамірні квартали «центрального центру» Львова у будь-якому напрямку, ви досить скоро відчуєте, що потрапили ніби в якийсь інший вимір. Кудись подінуться надокучливі галасливі натовпи, звеселяючі заклади й пов'язаний з цим усім хаос. А краса залишиться. Такі самі аристократичні вулиці, вілли-палаци нічим не гірші, ніж довкола площі Ринок, а часто й гарніші. І це все – тільки ваше.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Так сталося, що попередні два роки пройшли для мене під знаком частих поїздок у Львів: у саме місто, як базу для дослідження області чи просто довгі пересадки. А от у 24-му так і не доїхав туди та (думаю, це вже можна стверджувати точно) не буду. Але й того, що було, виявилося цілком достатньо, щоб заново поглянути на багато аспектів цього багатогранного міста і запам'ятати його в нових сенсах.

1. І, як наслідок, це вилилось у масу фотографій, які розділю на дві частини. У першій будуть переважно вуличні стінописи та центр. Центр – то, звісно, попса, але куди діватись, він все одно охеренно гарний.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Ще одне відоме у колі поціновувачів замків село на Львівщині, яке замикало мою квітневу подорож у ці краї. Порівняно з Підгірцями, в Олесько набагато простіше дістатися – через нього регулярно бігають автобуси Львів – Броди.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Село Підгірці на півдорозі між Золочевом і Бродами стало відомим завдяки одному з найгарніших замків України у комплексі з не менш поважним костьолом, які вкупі й приманюють сюди туристів навіть у сучасні гівняні часи. Я довго відкладав знайомство з цими пам'ятками, але цієї весни воно нарешті сталося.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Рівнинна частина Львівської області виглядає не надто насиченою природними пам'ятками, на які варто витрачати час, якщо ви приїхали здалеку. Принаймні у моєму списку таких місць усього декілька. Цього разу я не парився і для відвідин обрав те, що знаходиться найближче до самого Львова, в межах його окружної дороги.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
З численних монастирів України лише чотири вшановані високим статусом лаври. Три із них православні й загальновідомі: Києво-Печерська, Почаївська та Святогірська. На їх фоні постійно в тіні залишається Унівська лавра, що належить греко-католикам, схована в тихому сільці за 50 км від Львова.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Моя зацікавленість усякими фортифікаційними спорудами зʼявилася дуже давно, певно, коли я вперше побачив вежу Костянтина у Феодосії, яка так вдало вмістилася недалеко від вокзалу. Було мені років чи то 6, чи то 8, інстаграмів тоді не існувало, щоб звіритись зараз. Пізніше я таки встиг облазити всю фортифікацію Феодосії, як і багатьох інших замків по Україні та за кордоном. Були там і зразково-показові твердині у відмінному стані, і відверті руїни, од яких майже нічого не лишилося. Якщо вікно можливостей для мандрів з часом звузиться ще більше, можливо, я від нудьги систематизую їх та перерахую. Але не зараз, поки ще виникає можливість поповнити ці майбутні списки шляхом живого відвідування.

* * * * * )
v1snyk: (Default)
Погулявши центральною частиною Самбора, час роззирнутися трохи далі. По суті, це те ж саме середмістя, буквально за пару кварталів від ратуші, тільки людей на порядок менше, особливо туристів, що й так не балують це місто своєю увагою.

1. Справжній дух та колорит Самбора – на цих старих та тихих вуличках:

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Так склалося, що я досить довго і незаслужено ігнорував Самбір, п’яте за величиною місто Львівщини та одне з найбільш цікавих. Ось і цього разу в мене була запланована тут лише вечеря з пересадкою на поїзд, але втрутилася погода – від карпатських дощів я зрештою втік на півдня в це далеке від гір місто, тому тепле й сонячне, заодно і подивився його нарешті.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
(Повалявшись трішки полюбовно з одним популярним вірусом, можна далі пробувати виповзати в дощове передгір'я.) Три роки тому під час першого візиту до Турки я досить детально облазив це місто, включаючи найдальші присілки, але мінімум одну цікаву точку все ж пропустив. Мова про озерце західніше житлового сектору, під горою з дуже популярною для Карпат назвою Кичера.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Через три роки після першого візиту я знову повернувся у Турківський район на півдні Львівщини – один з найулюбленіших особисто для мене та один із найбільш недооцінених у Карпатах та навколо них. Як і в перший раз, діло було в серпні, і так само «порадувала» нестабільністю місцева погода, що виявилася ще гіршою. Із Ужгорода я вирушив під акомпанемент шаленої зливи, яку на деякий час залишив по той бік перевалу. Поки вона мене наздоганяла, встиг трохи погуляти по Турці і переїхати вглиб району, головним чином, заради бойківської храмової архітектури.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Час спливає швидко, а з ним швидко змінюється і кругозір. У мій перший приїзд до Львова, більше 8 років тому, в мене й думки не було йти на Личаківське кладовище, бо що на тих кладовищах можна робити взагалі. З тих пір мої уявлення про такі місця встигли змінитись; я відвідував місто вже не раз, та все якось проїздом і ненадовго, що не давало змоги повноцінно виділити час і нарешті туди вибратись.

1. І ось нарешті випала така змога. Усе завдяки аномальному січню цього року, що іноді погодою нагадував більше середину березня.

Личаків і не тільки )
v1snyk: (Default)
Уперше я побував у Дрогобичі три роки тому, на початку жовтня 2016 року. Часу на все у мене було від сили п’ять годин, походив і побачив тоді немало, але й багато пропустив, у тому числі пару дійсно знакових місць. Був молодий, зелений та недосвідчений, словом, прошу понять і простіть, як то кажуть. Та й не факт, що навіть при ідеальному плануванні осилив би це надзвичайно цікаве місто за один раз.

Із другої спроби часу у мене було також небагато, але достатньо, аби хоча б закрити свій моральний борг перед Дрогобичем. Перша частина, раптом що, лежить тут, ну а ми починаємо спробу номер два.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Якщо побувати у Стрию в якості туриста, то бажано виділити час, аби подивитись і села навколо нього: там можна знайти старовинні храми, палаци чи хоча б файну прикарпатську природу. Інша справа, що до цих сіл кілометрів 5-10 і більше, а при плануванні поїздки розкладу руху приміських автобусів у мене не було.

Тому спершу зупинився на варіанті, до якого йде електричка – дешево, сердито та надійно.

Під ранок пустився шалений дощ, який в принципі ставив під сумнів можливість побачити хоч щось, але на щастя, вчасно спинився, поступившись місцем похмурому дню. І я з чистою совістю сів на дизель до Мукачево, який за півгодини доставив мене до зупинки Стинава-Нижня. Шумне місто залишилось десь позаду, а навколо – самі зелені простори і ближні відроги Карпат у ранковому тумані.

Розгірче - Грабовець - Дуліби )
v1snyk: (Default)
Назва міста Стрий найпевніше походить від річки, на березі якої він стоїть, ну а щодо річки, то так чи інакше поява її назви відсилається або до легенди про братів Стрия та Опора, або до західноукраїнських назв дядьків – стрийка та вуйка. Згадати про це доречно, бо саме це місто можна вважати одним із класичних варіантів Бандерштадту, на відміну від того ж опопсіло-обрусілого Львова.

Місто досить велике (четверте у Львівській області) і одне з найцікавіших. Це не той випадок, коли можна все швидко пробігти, ходити Стриєм треба багато й неквапно, роздивляючись тисячі його деталей.

Стрий )
v1snyk: (Default)
Відвідавши Угнів, найменше місто України, переміщуюсь у сусідній Белз, який також можна вважати повноправним містом-привидом.

Населення його побільше – «аж» 2267 осіб. Але й історія солідніша: за Київської Русі Белз був столицею окремого князівства, за Речі Посполитої – воєводства. Причини його сучасної стагнації ті ж самі, що в Угнева та інших містечок Сокальщини: післявоєнний обмін територіями із взаємною депортацією українців та поляків в 1947 та 1951 роках; а єврейська община була знищена нацистами в 1942…

От і вийшло, що вся сучасність Белза оповита летаргією безлюддя. І попри це все, він досі впевнено залишається одним із найцікавіших міст Львівської області.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Давнє містечко Угнів знаходиться на північному заході Львівської області, за 83 км від Львова і всього за 3 км від польського кордону. Їхати сюди далеко та не дуже зручно. І заради джентльменського набору пам’яток (костьол, церква, млин, синагога тощо), можливо, було б і не варто, якби не одне «але». Адже Угнів офіційно вважається найменшим містом України, а це вже щось.

Читати і дивитись далі )
v1snyk: (Default)
Червоноград дуже несхожий на інші міста Львівщини. По-перше, він відомий як місто шахтарів та локальних екологічних проблем, що навряд сприяє його туристичній популярності. Ще відносно молодий, як для Галичини, – 1692 року. Але в цьому і є його ізюминка – він інший, і тому по-своєму цікавий. А для уродженців інших шахтарських міст, так точно.

Читати і дивитись далі )

Profile

v1snyk: (Default)
v1snyk

July 2025

S M T W T F S
  12345
67891011 12
13141516171819
20212223242526
2728293031  

Syndicate

RSS Atom

Most Popular Tags

Style Credit

Expand Cut Tags

No cut tags
Page generated Jul. 14th, 2025 11:03 am
Powered by Dreamwidth Studios