Де мене носило

Розташований на стику тевтонської і слов’янської культур, Данциг у роки Другої Світової був важливим портовим та промисловим форпостом нацистів, що для нього самого зіграло недобру роль. По війні місто було зруйновано ледь не вщент, зокрема історичний центр – на 90%. Після такого удару відходить не кожен, але Гданську пощастило.

Масштабне відновлення міста почалося в 50-ті роки й подекуди триває і досі. Причому поляки, яким дісталися майже руїни, за зразок для відновлення взяли не довоєнний німецький Данциг, а місто зразка 18 ст., часів ще Речі Посполитої.

Зараз залишається лише дивуватися якості відновлювальних робіт – якби я не знав передісторії, легко повірив би, що ці всі кам’яниці, костьоли і брами насправді стоять незмінними уже кілька століть.

Сучасний Гданськ називають найгарнішим містом Польщі, а то і всієї Європи; звісно, знайдуться люди, які не погодяться з таким твердженням, але так чи інакше воно все ж дуже близьке до істини.

( Читати і дивитись далі )

Трішки про цікаве минулорічне із сусідньої країни, з місць, де побував тільки епізодично.

Почнемо із міста Явор у Нижній Сілезії, де нас зустрічає архітектурне чудо.

( Явор - Мошна - Ланьцут )

Давнє місто, розташоване на території сучасної Саксонії, уперше згадується у 1071 році під цілком зрозумілою для нас назвою Goreliz – згоріло там щось. Протягом наступних століть воно переходило з однієї держави в іншу, трансформувалась і його назва. У слов’янському варіанті – Згожелець, у німецькому – Герліц. Обидві назви пригодились після 1950 року, коли новий кордон між Польщею та НДР пройшов по річці Ниса (Нейссе на німецький лад), що ділить місто приблизно навпіл.

У сучасній Європі кордон між Польщею та Німеччиною уже суто символічний, але розірвані частинки так і залишились окремими містами у різних державах. Різні вони і за своєю суттю: Герліц є туристичною перлиною світового масштабу, а Згожелець вважаються містом совкового виду із гарними видами на німецьку частину і точкою, куди мешканці Герліца їздять за дешевими продуктами.

У цій замітці прогуляємось саме Згожельцем і подивимось, чи дійсно там все так погано (ні).

( Читати і дивитись далі )

Друга замітка про Перемишль буде присвячена району Засяння і різним дрібничкам, які не влізли в першу.

( Перемишль )

Усього за 10 кілометрів від Перемишля (а отже, зовсім близько до кордону із Україною) знаходиться село Красичин. Село як село, невелике та непримітне, але є у ньому замок, який самі поляки називають одним із найгарніших у своїй країні.

( Читати і дивитись далі )

Давнє княже місто Сянок, яке входило до складу Київської Русі та Галицько-Волинського князівства, волею історії стало частиною Польщі. На сьогодні це невелике містечко за 50 км до кордону з Україною, про славне минуле якого свідчить поважна кількість пам’яток.

( Читати і дивитись далі )

Якщо є місто Новий Сонч, логічно, щоб був десь і Старий. Туди ми і направляємось.

Правда, між двома містами майже немає нічого спільного, окрім назви і близького розташування; у кожного своя ізюминка.

( Читати і дивитись далі )

Продовжуємо заглиблюватись у прикордонні з Україною райони Польщі, і після дерев’яних церков пора трішки переходити до палаців та замків.

І чи не найближчий до України (25 км) палац знаходиться у селі Вільшаниця Ліського повіту.

( Читати і дивитись далі )