Фуншал, частина 3. Всього потроху
Nov. 5th, 2021 07:40 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykНа заключну замітку про столицю Мадейри я залишив усе, що не влізло в дві попередні. Хоча від цього воно не стає менш вартісним, а місцями мова якраз про те, що сподобалося найбільше.
1. Умовно цю третю частину можна поділити також натроє, а почати хочу взагалі із видів світанкового неба з вікна готелю, ну хоча б тому що я про них тупо забув, коли розказував про готель та його околиці.
2.
3. По-перше, раз випала можливість поплавати понад південним узбережжям острова на кораблику, покажу трохи, як то все виглядає із океану. Одразу над портом нависає форт de Nossa Senhora da Conceição, мабуть, найменш привабливий із усіх, що там є. Зі сторони міста був прикритий риштуванням, із води ситуація краща, хоча пластикові конструкції ресторану, котрий знаходиться всередині, автентичності не додають.
4. Загальний план на старе місто:
5. Роздивимось його трохи в деталях. Кафедральний собор:
6. Форт São Tiago перетворений на ресторан також, але виглядає при цьому куди більш правдоподібно. Принаймні здалеку.
7. Ще одна твердиня, São João Baptista, знаходиться далеко від центру і від моря. Усі вони будувалися головним чином для захисту острова від корсарів.
8. Північні гірські околиці Фуншала, через які проглядає лінія фунікулеру:
9. З води також краще стає видно, чому доступ до берегової лінії можливий далеко не скрізь. Утворена внаслідок вулканічного виверження Мадейра деінде підступає до води височезними вертикальними урвищами.
10. І хай фізично оті симпатичні котеджі геть близько до берега, дістатися його насправді нелегко.
11. Серед міської забудови виділяються дві церкви:
12. Храми на острові аскетичні ззовні, а новітні ще й дуже вигадливі у своїх формах.
13. Церква св. Мартина збудована в 1918 і більше схожа на те, що можна очікувати побачити на португальських землях. Завдяки дуже вдалому розташуванню видима з купи точок у місті, тому з нею сьогодні ще зустрінемось.
14. Деякі місця вже не пригадаю, без прив’язки до землі в момент зйомки вони легко забуваються.
15.
16. Контраст приморських готелів-хмарочосів і хатинок аборигенів:
17. Незвичний з виду готель Orca Praia.
18. Плавзасоби:
19.
20. Подалі від берега вода набуває просто нереального кольору.
21. І звідти ж краще видно, настільки насправді високі тут гори, ще й підступають до узбережжя майже впритул.
22. Серед туристичної інфраструктури затесався цементний заводик.
23. Пагорби, готелі й смужка типово чорного пляжу.
24. По-друге, після огляду з води варто прогулятися вулицями самого Фуншала за межами туристичних центрів. Різкі перепади рельєфу гарантують наявність купи спонтанних оглядових точок.
25.
26. Чергова незвична церква:
27. Якщо придивитися до навколишніх гір більш прискіпливо, стає видно, що значна частина дерев на них стоїть гола. Виною тому масштабні пожежі в серпні 2016 року.
28. До речі, хіба був би звіт про Фуншал повноцінним хоча би без одного котика?
29. Церква Назарету (2002, одна з наймолодших на острові):
30. Уже знайомий храм св. Мартина зблизька.
31. Поруч знаходиться спортмайданчик, на якому якраз тренувалися діти, і не міг не звернути увагу, що на деяких навіть на вулиці напнули маски. Зовсім їбанулись.
32. Якщо раптом комусь було цікаво, як виглядають на Мадейрі кладовища (неймовірно, але живучи в раю, вони все одно чомусь сміють помирати), то якось так, дуже компактно:
33. Так як землі на острові відверто не вистачає, найпопулярнішим способом поховання залишається кремація. Обзавестися посмертно власним клаптиком землі буде приблизно вдесятеро дорожче, мова про кілька тисяч євро.
34. Хоча навіть склепи є, чи то з давніших часів, чи то для найбільш шанованих родин.
35. Блукаючи містом, забрів на бананові плантації. Банани є важливим продуктом місцевого експорту, але певно, не в Україну, тут вони на смак геть інакші відносно того, що ми звикли. Ну а квітнуть і ростуть ось так:
36. У Фуншалі приємно гуляти навіть сучасними житловими районами. Виявляється, можна будувати багатоповерхівки, від виду яких не хочеться ригати. Деяким ЖК в Україні варто повчитися.
37. Тим більше, у цих районах із випадковими краєвидами також все в порядку.
38.
39. Наостанок я залишив місце, яке сподобалося чи не найбільше. Мова про пляж Формоза, що західніше району Ліду. Незвичний хоча би тим, що один із проходів до нього веде через тунель, видовбаний у скелі:
40. У тій же скелі сховався невеличкий грот:
41. Якщо на вечір після активних мандрів островом лишалися сили й час, я обов’язково йшов сюди.
42. Тим більше, зі всієї берегової лінії у цьому напрямку можна ловити заходи сонця. Як по дорозі…
43.
44. Не можна просто так побувати в тропіках і не наклацати сонця на тлі пальм.
45.
46. …так і безпосередньо із самого пляжу:
47.
48. На цих теплих спогадах, що так доречні холодними осінніми ночами, і буду прощатися з Фуншалом.
49.
50. Розповідь про столицю острова вийшла довгою, та час вирушати нарешті на її околиці. І спочатку для цього скористаємося таким небанальним транспортом, як фунікулер.
1. Умовно цю третю частину можна поділити також натроє, а почати хочу взагалі із видів світанкового неба з вікна готелю, ну хоча б тому що я про них тупо забув, коли розказував про готель та його околиці.
2.
3. По-перше, раз випала можливість поплавати понад південним узбережжям острова на кораблику, покажу трохи, як то все виглядає із океану. Одразу над портом нависає форт de Nossa Senhora da Conceição, мабуть, найменш привабливий із усіх, що там є. Зі сторони міста був прикритий риштуванням, із води ситуація краща, хоча пластикові конструкції ресторану, котрий знаходиться всередині, автентичності не додають.
4. Загальний план на старе місто:
5. Роздивимось його трохи в деталях. Кафедральний собор:
6. Форт São Tiago перетворений на ресторан також, але виглядає при цьому куди більш правдоподібно. Принаймні здалеку.
7. Ще одна твердиня, São João Baptista, знаходиться далеко від центру і від моря. Усі вони будувалися головним чином для захисту острова від корсарів.
8. Північні гірські околиці Фуншала, через які проглядає лінія фунікулеру:
9. З води також краще стає видно, чому доступ до берегової лінії можливий далеко не скрізь. Утворена внаслідок вулканічного виверження Мадейра деінде підступає до води височезними вертикальними урвищами.
10. І хай фізично оті симпатичні котеджі геть близько до берега, дістатися його насправді нелегко.
11. Серед міської забудови виділяються дві церкви:
12. Храми на острові аскетичні ззовні, а новітні ще й дуже вигадливі у своїх формах.
13. Церква св. Мартина збудована в 1918 і більше схожа на те, що можна очікувати побачити на португальських землях. Завдяки дуже вдалому розташуванню видима з купи точок у місті, тому з нею сьогодні ще зустрінемось.
14. Деякі місця вже не пригадаю, без прив’язки до землі в момент зйомки вони легко забуваються.
15.
16. Контраст приморських готелів-хмарочосів і хатинок аборигенів:
17. Незвичний з виду готель Orca Praia.
18. Плавзасоби:
19.
20. Подалі від берега вода набуває просто нереального кольору.
21. І звідти ж краще видно, настільки насправді високі тут гори, ще й підступають до узбережжя майже впритул.
22. Серед туристичної інфраструктури затесався цементний заводик.
23. Пагорби, готелі й смужка типово чорного пляжу.
24. По-друге, після огляду з води варто прогулятися вулицями самого Фуншала за межами туристичних центрів. Різкі перепади рельєфу гарантують наявність купи спонтанних оглядових точок.
25.
26. Чергова незвична церква:
27. Якщо придивитися до навколишніх гір більш прискіпливо, стає видно, що значна частина дерев на них стоїть гола. Виною тому масштабні пожежі в серпні 2016 року.
28. До речі, хіба був би звіт про Фуншал повноцінним хоча би без одного котика?
29. Церква Назарету (2002, одна з наймолодших на острові):
30. Уже знайомий храм св. Мартина зблизька.
31. Поруч знаходиться спортмайданчик, на якому якраз тренувалися діти, і не міг не звернути увагу, що на деяких навіть на вулиці напнули маски. Зовсім їбанулись.
32. Якщо раптом комусь було цікаво, як виглядають на Мадейрі кладовища (неймовірно, але живучи в раю, вони все одно чомусь сміють помирати), то якось так, дуже компактно:
33. Так як землі на острові відверто не вистачає, найпопулярнішим способом поховання залишається кремація. Обзавестися посмертно власним клаптиком землі буде приблизно вдесятеро дорожче, мова про кілька тисяч євро.
34. Хоча навіть склепи є, чи то з давніших часів, чи то для найбільш шанованих родин.
35. Блукаючи містом, забрів на бананові плантації. Банани є важливим продуктом місцевого експорту, але певно, не в Україну, тут вони на смак геть інакші відносно того, що ми звикли. Ну а квітнуть і ростуть ось так:
36. У Фуншалі приємно гуляти навіть сучасними житловими районами. Виявляється, можна будувати багатоповерхівки, від виду яких не хочеться ригати. Деяким ЖК в Україні варто повчитися.
37. Тим більше, у цих районах із випадковими краєвидами також все в порядку.
38.
39. Наостанок я залишив місце, яке сподобалося чи не найбільше. Мова про пляж Формоза, що західніше району Ліду. Незвичний хоча би тим, що один із проходів до нього веде через тунель, видовбаний у скелі:
40. У тій же скелі сховався невеличкий грот:
41. Якщо на вечір після активних мандрів островом лишалися сили й час, я обов’язково йшов сюди.
42. Тим більше, зі всієї берегової лінії у цьому напрямку можна ловити заходи сонця. Як по дорозі…
43.
44. Не можна просто так побувати в тропіках і не наклацати сонця на тлі пальм.
45.
46. …так і безпосередньо із самого пляжу:
47.
48. На цих теплих спогадах, що так доречні холодними осінніми ночами, і буду прощатися з Фуншалом.
49.
50. Розповідь про столицю острова вийшла довгою, та час вирушати нарешті на її околиці. І спочатку для цього скористаємося таким небанальним транспортом, як фунікулер.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2021-11-05 08:41 pm (UTC)no subject
Date: 2021-11-05 08:45 pm (UTC)no subject
Date: 2021-11-05 09:33 pm (UTC)