Де мене носило

Якщо коротко: місто – бомба. Неймовірної краси історичний центр з добре відреставрованими будинками, які так чи інакше навіють асоціації з Одесою. Багато хороших парків та зелених зон, набережна. У Кропивницького досить хрінова репутація гігантського села посеред степу, де немає перспектив, роботи і не ахти яка ситуація з криміналом. За два неповні дні не можна було ні спростувати це, ні підтвердити.

Але те що сюди варто завітати хоч раз – однозначно. І не знає ж ніхто про це, туристів практично нема. Напевно я бачив лише двох – тітоньки, що прискіпливо вивчали карту на території фортеці. А ви й не знали, що у Кропивницькому є фортеця? Та про все по порядку.

Із автобуса я вийшов на автостанції №2, через дорогу од якої дендропарк. З нього і почнемо.

( Читати і дивитись далі )