![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykРозташоване у Трансільванії місто-музей Брашов завдяки збереженим історичним кварталам може по праву вважатись одним з найгарніших у Румунії.
Огляд почнемо з воріт Катерини – найкраще збережених з часів Середньовіччя (правда після кількох пожеж і землетрусів, від своєї початкової форми 1559 року вони все одно дуже відрізняються).
Буквально поруч – ворота Шкей, вони новіші, 1827-28 років.
Через них виходимо на однойменну вулицю і рухаємось у сторону центру. На жаль, довелось відчути на собі мінус групових екскурсій, коли народу півтори години вільного часу цілком достатньо – пожерти, купити магнітів та пройтись головною площею. Насправді ж, у цьому чудовому місті можна було б блукати цілий день.
Неочікувано – синагога. Як і в Україні, євреї засвітились де тільки можна. На горі за містом видніється його назва а-ля Голівуд.
А це не просто коридорчик, а найвужча вулиця Брашова (і одна з найвужчих у Європі) – страда Сфорій. Її ширина 111-135 см, довжина – 80 метрів.
Наближаємось до центральної площі. Все стає ще красивішим.
Скоро із-за будинків показується вежа ратуші.
Отже, ми на Консульській площі – історичному серці міста. У її центрі знаходиться старовинна ратуша, в котрій нині живе музей.
Уся навколишня забудова під стать ратуші – атмосферні будинки в чудовому стані.
Із південної сторони площі видно Чорну церкву (вона ж потрапила у перший кадр за воротами Катерини), один з найбільших храмів Румунії.
Церква Святої Марії отримала свою назву після пожежі 1689 року, що підкоптила її стіни. Збудована орієнтовно в 1383-85 роках. Зараз це і музей, і органна зала, і діючий протестантський храм для німецької общини міста.
Пам’ятник Йоханнесу Хонтерусу, одному з перших послідовників лютеранства.
Один з годинників на вежі церкви.
Храм прикрашений численними скульптурами.
А ми тим часом додивляємось північну сторону площі.
Тут теж усе чудово – будинки, скульптури. Навіть ельф є.
Прогуляємось пішохідною вулицею Республіки.
Декор на довколишніх хатках.
Тут узагалі дуже важко швидко йти вперед, бо хочеться сфотографувати ледь не кожен будинок.
Вулиця закінчується сквериком, перед яким височіє просто неймовірної краси міська префектура.
Головпоштамт.
Примарія (Міська рада).
У Брашові теж є своя римська вовчиця.
Назад вертались бульваром Героїв. Він не менш вражаючий, ніж вулиця Республіки.
Північну його сторону займає неймовірно фотогенічна зелена зона із церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.
З цього боку височіє Брашівська фортеця, одне з місць, куди и так і не дістались за браком часу.
Корпус Трансильванського університету.
Забудова.
Іще раз Голівуд та палац Чезель 1901 року.
Сквер Рудольф перед філармонією. Цвіли магнолії.
Бібліотека ім. Джорджа Барі.
Кінцева зупинка фунікулера на горі Тампа. От що я туди не потрапив, шкодую найбільше.
Вулицю Muresenilor (я так і не зміг перекласти це слово) додивлявся уже буквально на бігу.
А скільки ще таких вуличок, напевно, збереглося у цьому районі…
Барокова церква Святого Павла.
І прощальний огляд у її сторону від Консульської площі. Коло замкнулося.
Огляд почнемо з воріт Катерини – найкраще збережених з часів Середньовіччя (правда після кількох пожеж і землетрусів, від своєї початкової форми 1559 року вони все одно дуже відрізняються).
Буквально поруч – ворота Шкей, вони новіші, 1827-28 років.
Через них виходимо на однойменну вулицю і рухаємось у сторону центру. На жаль, довелось відчути на собі мінус групових екскурсій, коли народу півтори години вільного часу цілком достатньо – пожерти, купити магнітів та пройтись головною площею. Насправді ж, у цьому чудовому місті можна було б блукати цілий день.
Неочікувано – синагога. Як і в Україні, євреї засвітились де тільки можна. На горі за містом видніється його назва а-ля Голівуд.
А це не просто коридорчик, а найвужча вулиця Брашова (і одна з найвужчих у Європі) – страда Сфорій. Її ширина 111-135 см, довжина – 80 метрів.
Наближаємось до центральної площі. Все стає ще красивішим.
Скоро із-за будинків показується вежа ратуші.
Отже, ми на Консульській площі – історичному серці міста. У її центрі знаходиться старовинна ратуша, в котрій нині живе музей.
Уся навколишня забудова під стать ратуші – атмосферні будинки в чудовому стані.
Із південної сторони площі видно Чорну церкву (вона ж потрапила у перший кадр за воротами Катерини), один з найбільших храмів Румунії.
Церква Святої Марії отримала свою назву після пожежі 1689 року, що підкоптила її стіни. Збудована орієнтовно в 1383-85 роках. Зараз це і музей, і органна зала, і діючий протестантський храм для німецької общини міста.
Пам’ятник Йоханнесу Хонтерусу, одному з перших послідовників лютеранства.
Один з годинників на вежі церкви.
Храм прикрашений численними скульптурами.
А ми тим часом додивляємось північну сторону площі.
Тут теж усе чудово – будинки, скульптури. Навіть ельф є.
Прогуляємось пішохідною вулицею Республіки.
Декор на довколишніх хатках.
Тут узагалі дуже важко швидко йти вперед, бо хочеться сфотографувати ледь не кожен будинок.
Вулиця закінчується сквериком, перед яким височіє просто неймовірної краси міська префектура.
Головпоштамт.
Примарія (Міська рада).
У Брашові теж є своя римська вовчиця.
Назад вертались бульваром Героїв. Він не менш вражаючий, ніж вулиця Республіки.
Північну його сторону займає неймовірно фотогенічна зелена зона із церквою Благовіщення Пресвятої Богородиці.
З цього боку височіє Брашівська фортеця, одне з місць, куди и так і не дістались за браком часу.
Корпус Трансильванського університету.
Забудова.
Іще раз Голівуд та палац Чезель 1901 року.
Сквер Рудольф перед філармонією. Цвіли магнолії.
Бібліотека ім. Джорджа Барі.
Кінцева зупинка фунікулера на горі Тампа. От що я туди не потрапив, шкодую найбільше.
Вулицю Muresenilor (я так і не зміг перекласти це слово) додивлявся уже буквально на бігу.
А скільки ще таких вуличок, напевно, збереглося у цьому районі…
Барокова церква Святого Павла.
І прощальний огляд у її сторону від Консульської площі. Коло замкнулося.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2017-09-27 07:07 pm (UTC)no subject
Date: 2017-09-28 08:01 am (UTC)no subject
Date: 2017-09-28 04:42 am (UTC)no subject
Date: 2017-09-28 08:03 am (UTC)no subject
Date: 2017-09-28 11:23 am (UTC)Ось чомусь мене приваблюють не всілякі Парижи та Рими, а Румунія та Болгарія. І знаю, що вони будуть найпершими моїми іноземними країнами
no subject
Date: 2017-09-28 12:35 pm (UTC)