Квітень-1. Кветачкі
May. 10th, 2026 10:58 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykЗа четвертий місяць чергового всратого року фоток вийшло багато, тому розділив їх на дві частини, не одному ж мені страждати з ними тепер. Перша буде переважно присвячена тому, на честь чого місяць названий.
2. І їх (квіточок) буде багато, попереджаю. Так, щоб аж по самі гланди.
3. Це одна з речей, яка мене майже не цікавила до 2020 з причини абсолютної банальності, а далі, що не весна, то тільки сезонні зміни хоч якогось розмаїття у фотожитті. Ну і лісопарк дійсно чи не найгарніший у цю пору.
4.
5. Медунка, квіти якої в процесі змінюють колір від рожевого до синього (що залежить від віку квітки, хоча я зустрічав версію, що магія стається після запилення).
6. Хоча все ж не рослинами єдиними. Того дня зустріли чупакабру, наприклад.
7. Спочатку здалося, що то просто білка, але виявилася аж надто незвична білка. Гугл каже, що це куниця лісова, а я і не проти.
8.
9. Фотками куниці теж поспамлю від душі, не дарма ж я вбив стільки часу, приводячи їх до хоч трохи товарного вигляду. Оригінали, зроблені з величезної відстані, проти сонця і в русі, геть нікуди не годилися.
10. А вона так і пострибала собі далі з одного дерева на десяте.
11. Трішки загальних планів.
12.
13. Стежки та люди.
14.
15. Погляд через ультраширокий режим камери смартфона.
16. Окрім сезонної краси, квітень був до усрачки холодний і дощовий. Звідси багато роси.
17.
18.
19. Холод завадив сакурам розпуститися вчасно, деякі з них цвітуть і досі. Хоча на одній із перших у місті сакурових алей рожеві квіти (і натовпи коло них) з'явилися ще в середині місяця.
20.
21.
22. Не відставали й наші звичайні вишні, котрих багато і у дворах, і в парку – не дарма ж мій район зветься Вишенька.
23.
24. Птаха вклеїв з іншого свого фото, зробленого в той же день. Тому що можу.
25. Люди радісно повилазили на природу.
26.
27. Навіть якісь тематичні фотосесії проводили.
28. А поруч цілком сільський мотив. Не дарма кажуть іноді, що Вінниця – велике село, без жодного негативного контексту. Як мінімум у тому, що всі один одного знають.
29. Кольори надвечір'я.
30.
31.
32. І заходу сонця.
33.
34.
35. У такі моменти я стругаю фотки як хом'ячок дітей. Тут тільки “квіткові”, а трохи залишив на інший раз.
36.
37. Місяць того вечора теж був по-своєму особливим. Серп гострий як ніколи.
38.
39. Наостанок кілька кадрів з інших частин міста. Погляд із Замостя на колоритну Єрусалимку.
40. Наша Ейфелева вежа та один із сучасних ЖК (один із найбільш зашкварених та одіозних, за відгуками).
41. Магнолії на майдані Незалежності.
42. Традиційно до Великодня там же з'являються писанки, і цей рік не став винятком.
43.
2. І їх (квіточок) буде багато, попереджаю. Так, щоб аж по самі гланди.
3. Це одна з речей, яка мене майже не цікавила до 2020 з причини абсолютної банальності, а далі, що не весна, то тільки сезонні зміни хоч якогось розмаїття у фотожитті. Ну і лісопарк дійсно чи не найгарніший у цю пору.
4.
5. Медунка, квіти якої в процесі змінюють колір від рожевого до синього (що залежить від віку квітки, хоча я зустрічав версію, що магія стається після запилення).
6. Хоча все ж не рослинами єдиними. Того дня зустріли чупакабру, наприклад.
7. Спочатку здалося, що то просто білка, але виявилася аж надто незвична білка. Гугл каже, що це куниця лісова, а я і не проти.
8.
9. Фотками куниці теж поспамлю від душі, не дарма ж я вбив стільки часу, приводячи їх до хоч трохи товарного вигляду. Оригінали, зроблені з величезної відстані, проти сонця і в русі, геть нікуди не годилися.
10. А вона так і пострибала собі далі з одного дерева на десяте.
11. Трішки загальних планів.
12.
13. Стежки та люди.
14.
15. Погляд через ультраширокий режим камери смартфона.
16. Окрім сезонної краси, квітень був до усрачки холодний і дощовий. Звідси багато роси.
17.
18.
19. Холод завадив сакурам розпуститися вчасно, деякі з них цвітуть і досі. Хоча на одній із перших у місті сакурових алей рожеві квіти (і натовпи коло них) з'явилися ще в середині місяця.
20.
21.
22. Не відставали й наші звичайні вишні, котрих багато і у дворах, і в парку – не дарма ж мій район зветься Вишенька.
23.
24. Птаха вклеїв з іншого свого фото, зробленого в той же день. Тому що можу.
25. Люди радісно повилазили на природу.
26.
27. Навіть якісь тематичні фотосесії проводили.
28. А поруч цілком сільський мотив. Не дарма кажуть іноді, що Вінниця – велике село, без жодного негативного контексту. Як мінімум у тому, що всі один одного знають.
29. Кольори надвечір'я.
30.
31.
32. І заходу сонця.
33.
34.
35. У такі моменти я стругаю фотки як хом'ячок дітей. Тут тільки “квіткові”, а трохи залишив на інший раз.
36.
37. Місяць того вечора теж був по-своєму особливим. Серп гострий як ніколи.
38.
39. Наостанок кілька кадрів з інших частин міста. Погляд із Замостя на колоритну Єрусалимку.
40. Наша Ейфелева вежа та один із сучасних ЖК (один із найбільш зашкварених та одіозних, за відгуками).
41. Магнолії на майдані Незалежності.
42. Традиційно до Великодня там же з'являються писанки, і цей рік не став винятком.
43.
no subject
Date: 2026-05-11 03:44 pm (UTC)no subject
Date: 2026-05-11 08:27 pm (UTC)no subject
Date: 2026-05-11 08:26 pm (UTC)no subject
Date: 2026-05-11 08:30 pm (UTC)no subject
Date: 2026-05-11 08:50 pm (UTC)А тут — та йобана війна...
no subject
Date: 2026-05-12 05:06 am (UTC)