Липень / серпень
Sep. 13th, 2025 03:03 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykУ реальності, де мені вже майже не залишилось що фотографувати, мою кукуху тримають тільки котики, небо і пташки.
Під час однієї з вечірніх прогулянок по парку ми почули дивні звуки, які Merlin визначив як голос пташеняти вухатої сови. Ухкання звучало з одного і того ж місця, тільки надворі було надто темно, аби щось побачити. То трапилося ще в червні, після чого я став цілеспрямовано й часто навідуватися в ту саму точку, виглядаючи хоч якусь сову між кронами дерев, та все марно.
Зрештою один раз я змусив себе вибратися в парк о 5 ранку, сподіваючись, що можливо щось почую чи побачу хоча б у такий час. Але ніфіга. Я навіть вмикав із телефону голоси дорослих сов і пташенят, щоб привернути увагу хоч когось із них, але хіба що розлякав цими звуками всіх голубів у окрузі.
2. Навпаки, вранішній парк виявився геть порожній. Зникла навіть родина лебедів, що вивела пташенят на парковому озері. За всю живність віддувалася самотня водяна курочка.
3. Ну і небо порадувало контрастом темних хмар та теплих променів. Світанки влітку взагалі стали недоступною розкішшю із-за комендантської години, яка, будемо відверті, у більшості міст має практичний сенс рівний ніхуя.
4.
5. Катамарани терпляче чекали відвідувачів.
6. Я повернувся додому досипати, але сон не йшов головним чином через активне щебетання птахів за вікном. Цікавості заради, я увімкнув Merlin і залишив на підвіконні. І був відверто вражений кількістю птахів, які він почув, включаючи навіть боривітра та вивільгу. Правда, на очі вони все одно не попадалися.
7. Іншим ранком влаштував собі спостережний пункт на лоджії, але розмаїття голосів значно поменшало. Все ж варто таке робити ще в травні-червні, коли птахи зайняті сімейними справами. Хоча боривітер і пронісся з гучним криком над будинком, та шансів сфотографувати його не було. Охоче позували лише припутні, які вже давно стали банальністю для міст.
8. Також просто на вулиці якось зустрів горихвістку.
9. А в місцях більш безлюдних – сіру чаплю.
10. Різкі перепади погоди подарували кілька веселок, ось одна з них.
11. Десь там вона починалася:
12. Також літо часто дивувало відчутними похолоданнями та сильними грозами.
13. В одну з них намагався піймати у кадр блискавку, та вийшло лише щось таке.
14.
15. Інша справа, зловити її на відео та вирізати стоп-кадр, тільки якість буде відверто така собі.
16. Найбільш улюблені мої хмари – ось такі: легенькі й різноманітні. І з них точно не піде дощ.
17.
18. Таке гарне небо можна зустріти переважно спонтанно, тому це все фото на телефон.
19.
20. Небо нагадувало, як багато де я міг бути, щоб бачити його таким, якби не йобана русня.
21. Небо малювало на собі птахів.
22. Зігрівало м'якими багряними кольорами.
23. Пробивало темряву сонячними променями.
24. І навіть подавало якийсь знак (принаймні, моя хвора фантазія трактувала його однозначно).
25. Втім, я не тільки близько до свого дому товкся, а і в інші райони теж навідувався. Один з улюблених дворів міста має такий краєвид:
26. Там же один із найкращих прикладів доброустрою силами місцевих мешканців. Сквер, що вони облаштували, відтепер навіть має назву.
27. Та все ж здебільшого далеко зараз не погуляєш. Добре, що хоч вірний парк з озером поруч.
28. Наїлись і сплять. Самокатники заїбали, але й близько не так сильно, як мотопедики.
29. А дні робилися все коротші й коротші.
30. Інше місце, яке дуже рятує, – лісопарк. У цивільній частині хтось зробив досить дивну галявинку з купою іграшок, котрі, як і завжди просто неба та без людей, виглядають дещо моторошно. Їх там десятки, але сфотографував тільки цього, що сидить окремо, – явно головний серед них:
Нецивілізована частина лісопарку після дощів порадувала грибами. Порадувала тих, хто в них розбирається, ну а я просто фотографував усе підряд. Спробував визначити всі гриби, але то просто пошук по картинках гугла, тому ні в якому разі не сприймайте це за правдиву інформацію.
31. Моховик зелений. Якщо це дійсно він, то їстівний.
32. Щось із роду Psathyrella, їх навіть грибникам важко відрізнити між собою. Виглядає відверто неапетитно.
33. Це може бути якась печериця або мухомор смердючий або бліда поганка. Втім, до гриба, схожого на хуй, в цілому питань немає.
34. Найбільш симпатичні, мені їх визначило як мигдальну сироїжку, умовно їстівну.
35. А проте наші грибники її показово ігнорували.
36. Видно, також якийсь моховик, зі стильним леопардовим капелюхом.
37. Ну і нарешті мухомори, мої улюбленці. Фотогенічні, й грибники їх не забирають у мене перед носом.
38.
39. Трохи невагомості:
40. А що в лісопарку зробилося кепсько порівняно з минулими роками, то це масова навала кліщів. Один примудрився якось присісти мені на ногу навіть під час їзди на велосипеді, точніше, одна, бо серед них, як і серед комарів, кров п'ють тільки курви. Мене врятувала моя волохатість, коли по нозі повзе кліщ, це краще відчувається. Влаштував їй коротку фотосесію, перед тим, як відправити до пекла.
41. Далі, як було обіцяно, – котики. Вуличні:
42.
43.
44. І свій, рідний.
45.
46. Досконалість у будь-якій позі:
47.
48. Щоправда, природний шарм цього разу не врятував його від купання, першого за більш ніж півтора року.
49. А ще йому доводиться іноді ховатися в неочікуваних місцях, бо на нього все більш наполегливо полюють.
50. Далі – просто все підряд з того, що наклацав у місті.
51. Підбірка модних торб:
52.
53. Якось отримав на здачу монетки по 10 грн, де замість традиційного Мазепи були герби НГУ та сил логістики ЗСУ.
54. Декілька світлофорних будок по місту обзавелися маленькими тематичними стінописами. Я бачив три, а сфотографував тільки один.
Після чого якісь ініціативні комунальні єбанати вже встигли зафарбувати картину назад у сірий колір. Непринадна доля і зображених на ній катерів, що є одними з міських символів. Цього літа, вперше за багато років, вони навіть не вийшли на маршрут і загалом, видно, відслужили своє.
55. Баклажан носатий:
56. Серед інших печальних маркерів війни, кінець серпня – це ще і день пам'яті полеглих воїнів. «Стіл заброньовано. Тут могли б сидіти Герої, які віддали життя за Україну».
57. Так минуло ще одне літо, просто пройшло повз, як і вже ось скільки різних сезонів підряд. І дим, осяяний сонячними променями, підіймався догори, так чітко й нереально, як він уміє тільки в ці тижні.
58.
59.
Під час однієї з вечірніх прогулянок по парку ми почули дивні звуки, які Merlin визначив як голос пташеняти вухатої сови. Ухкання звучало з одного і того ж місця, тільки надворі було надто темно, аби щось побачити. То трапилося ще в червні, після чого я став цілеспрямовано й часто навідуватися в ту саму точку, виглядаючи хоч якусь сову між кронами дерев, та все марно.
Зрештою один раз я змусив себе вибратися в парк о 5 ранку, сподіваючись, що можливо щось почую чи побачу хоча б у такий час. Але ніфіга. Я навіть вмикав із телефону голоси дорослих сов і пташенят, щоб привернути увагу хоч когось із них, але хіба що розлякав цими звуками всіх голубів у окрузі.
2. Навпаки, вранішній парк виявився геть порожній. Зникла навіть родина лебедів, що вивела пташенят на парковому озері. За всю живність віддувалася самотня водяна курочка.
3. Ну і небо порадувало контрастом темних хмар та теплих променів. Світанки влітку взагалі стали недоступною розкішшю із-за комендантської години, яка, будемо відверті, у більшості міст має практичний сенс рівний ніхуя.
4.
5. Катамарани терпляче чекали відвідувачів.
6. Я повернувся додому досипати, але сон не йшов головним чином через активне щебетання птахів за вікном. Цікавості заради, я увімкнув Merlin і залишив на підвіконні. І був відверто вражений кількістю птахів, які він почув, включаючи навіть боривітра та вивільгу. Правда, на очі вони все одно не попадалися.
7. Іншим ранком влаштував собі спостережний пункт на лоджії, але розмаїття голосів значно поменшало. Все ж варто таке робити ще в травні-червні, коли птахи зайняті сімейними справами. Хоча боривітер і пронісся з гучним криком над будинком, та шансів сфотографувати його не було. Охоче позували лише припутні, які вже давно стали банальністю для міст.
8. Також просто на вулиці якось зустрів горихвістку.
9. А в місцях більш безлюдних – сіру чаплю.
10. Різкі перепади погоди подарували кілька веселок, ось одна з них.
11. Десь там вона починалася:
12. Також літо часто дивувало відчутними похолоданнями та сильними грозами.
13. В одну з них намагався піймати у кадр блискавку, та вийшло лише щось таке.
14.
15. Інша справа, зловити її на відео та вирізати стоп-кадр, тільки якість буде відверто така собі.
16. Найбільш улюблені мої хмари – ось такі: легенькі й різноманітні. І з них точно не піде дощ.
17.
18. Таке гарне небо можна зустріти переважно спонтанно, тому це все фото на телефон.
19.
20. Небо нагадувало, як багато де я міг бути, щоб бачити його таким, якби не йобана русня.
21. Небо малювало на собі птахів.
22. Зігрівало м'якими багряними кольорами.
23. Пробивало темряву сонячними променями.
24. І навіть подавало якийсь знак (принаймні, моя хвора фантазія трактувала його однозначно).
25. Втім, я не тільки близько до свого дому товкся, а і в інші райони теж навідувався. Один з улюблених дворів міста має такий краєвид:
26. Там же один із найкращих прикладів доброустрою силами місцевих мешканців. Сквер, що вони облаштували, відтепер навіть має назву.
27. Та все ж здебільшого далеко зараз не погуляєш. Добре, що хоч вірний парк з озером поруч.
28. Наїлись і сплять. Самокатники заїбали, але й близько не так сильно, як мотопедики.
29. А дні робилися все коротші й коротші.
30. Інше місце, яке дуже рятує, – лісопарк. У цивільній частині хтось зробив досить дивну галявинку з купою іграшок, котрі, як і завжди просто неба та без людей, виглядають дещо моторошно. Їх там десятки, але сфотографував тільки цього, що сидить окремо, – явно головний серед них:
Нецивілізована частина лісопарку після дощів порадувала грибами. Порадувала тих, хто в них розбирається, ну а я просто фотографував усе підряд. Спробував визначити всі гриби, але то просто пошук по картинках гугла, тому ні в якому разі не сприймайте це за правдиву інформацію.
31. Моховик зелений. Якщо це дійсно він, то їстівний.
32. Щось із роду Psathyrella, їх навіть грибникам важко відрізнити між собою. Виглядає відверто неапетитно.
33. Це може бути якась печериця або мухомор смердючий або бліда поганка. Втім, до гриба, схожого на хуй, в цілому питань немає.
34. Найбільш симпатичні, мені їх визначило як мигдальну сироїжку, умовно їстівну.
35. А проте наші грибники її показово ігнорували.
36. Видно, також якийсь моховик, зі стильним леопардовим капелюхом.
37. Ну і нарешті мухомори, мої улюбленці. Фотогенічні, й грибники їх не забирають у мене перед носом.
38.
39. Трохи невагомості:
40. А що в лісопарку зробилося кепсько порівняно з минулими роками, то це масова навала кліщів. Один примудрився якось присісти мені на ногу навіть під час їзди на велосипеді, точніше, одна, бо серед них, як і серед комарів, кров п'ють тільки курви. Мене врятувала моя волохатість, коли по нозі повзе кліщ, це краще відчувається. Влаштував їй коротку фотосесію, перед тим, як відправити до пекла.
41. Далі, як було обіцяно, – котики. Вуличні:
42.
43.
44. І свій, рідний.
45.
46. Досконалість у будь-якій позі:
47.
48. Щоправда, природний шарм цього разу не врятував його від купання, першого за більш ніж півтора року.
49. А ще йому доводиться іноді ховатися в неочікуваних місцях, бо на нього все більш наполегливо полюють.
50. Далі – просто все підряд з того, що наклацав у місті.
51. Підбірка модних торб:
52.
53. Якось отримав на здачу монетки по 10 грн, де замість традиційного Мазепи були герби НГУ та сил логістики ЗСУ.
54. Декілька світлофорних будок по місту обзавелися маленькими тематичними стінописами. Я бачив три, а сфотографував тільки один.
Після чого якісь ініціативні комунальні єбанати вже встигли зафарбувати картину назад у сірий колір. Непринадна доля і зображених на ній катерів, що є одними з міських символів. Цього літа, вперше за багато років, вони навіть не вийшли на маршрут і загалом, видно, відслужили своє.
55. Баклажан носатий:
56. Серед інших печальних маркерів війни, кінець серпня – це ще і день пам'яті полеглих воїнів. «Стіл заброньовано. Тут могли б сидіти Герої, які віддали життя за Україну».
57. Так минуло ще одне літо, просто пройшло повз, як і вже ось скільки різних сезонів підряд. І дим, осяяний сонячними променями, підіймався догори, так чітко й нереально, як він уміє тільки в ці тижні.
58.
59.
no subject
Date: 2025-09-13 12:18 am (UTC)З 20-ю щось, мабуть, сталося...
no subject
Date: 2025-09-13 12:20 am (UTC)no subject
Date: 2025-09-13 12:23 am (UTC)no subject
Date: 2025-09-13 12:24 am (UTC)no subject
Date: 2025-09-13 07:39 pm (UTC)no subject
Date: 2025-09-13 07:51 pm (UTC)no subject
Date: 2025-09-14 08:36 pm (UTC)no subject
Date: 2025-09-14 08:38 pm (UTC)no subject
Date: 2025-09-14 08:46 pm (UTC)no subject
Date: 2025-09-16 11:24 am (UTC)no subject
Date: 2025-09-16 02:06 pm (UTC)