Травень / червень
Jul. 12th, 2025 02:29 am![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykЯ б не здивувався, якби хтось зміг науково довести, що час прискорився, бо уходить він і правда якось занадто швидко. Особливо улюблені теплі та зелені місяці. Усе проходить швидко, окрім війни.
2. Спонсор квіткових фото у травні – люпин, який я знайшов на задвірках покинутого парку, як і за рік до того.
3. Правда, поки не навчився фотографувати його так, щоб передати масштаби тієї галявинки та щоб аж мені самому сподобалося. Нічого, повернуся в наступному травні.
4.
5. Білку зустрів, але без фотоапарата.
6. А так-то місяць виявився геть дощовий і тому для мене гівняний. Ненавиджу дощі.
7. Хоча плюси у такій погоді теж є, визнаю. Окрім буйної зелені, це веселки на будь-який смак.
8. Подвійні і яскраві.
9.
10. А тут на тлі веселки видно, як десь далеко йде дощ.
11. Інша особливість сезону – їжаки, що діловито чимчикують у своїх справах просто дворами й парками.
12.
13. Відповідно до їх способу життя, фотографії можливі тільки з допомогою спалаху. А от цей товариш переплутав частини доби.
14. Каченята на озері пройшли повз мене, точніше, період, коли вони ну дуже милі. Не встиг і оговтатись, як вони вже розміром майже як дорослі качки.
15. Інший маркер сезону – черепахи, що приймають сонячні ванни. Як і їжаки, вони зникають десь з середини літа, хоча ще точно не йдуть у сплячку.
16. Ця черепашка, схоже, цьогорічна:
17.
18. Ну і гріх було обділити увагою такого розкішного качура.
У ранньому дитинстві, коли в мені ще не притупився інстинкт мисливця, я якось почув, що голуби їстівні, і почав цілеспрямовано на них полювати. Полював як міг, тобто тупо налітав на них з розгону і, звісно, жодного таким чином не спіймав. Їх щастя – бо якби зміг, бля буду, тут же скрутив би шию і змусив маму чи бабусю варити суп.
На тому в цій історії можна було б ставити крапку, якби будучи вже дорослим дядьком за тридцять (але все одно їбаньком) я б не спіймав усе ж голуба голими руками. Аж двічі. Уже не заради супу, то більше якийсь хворий спортивний інтерес – сфотографуватися зі здобиччю і відпустити.
Щоб зловити першу жертву, мені навіть напружуватись не довелося, просто підкрався до натовпу голубів, що жерли з землі якусь кашу і схопив одного навмання. Другого вже свідомо підманив крихтами, сидячи на лавочці в парку. Сподіваюся, я завдав їм не надто великих душевних травм.
19. Так от, доля вирішила дати мені можливість поправити карму й підкинула голуба-підлітка просто на моє підвіконня на висоті сьомого поверху.
20. Він охоче прийняв частування із насіння та води, а от летіти нікуди не збирався.
21. Так і ходив туди-сюди годинами, аж поки не настала ніч. Прогноз обіцяв холод з перспективою знайти вранці на підвіконні дохлу змерзлу тушку, тож довелося брати на ніч квартиранта у хостел із коробки з-під мікрохвильовки.
22. За ніч птах віджерся, відігрівся і почав літати, тому був випущений на дерева під вікнами. Сподіваюся, вижив, інакше нашо то все.
23. Раз уже на попередніх фото проскочив кіт, можу заодно відзвітувати, що в нього все нормально, навіть з очима нарешті стало краще.
24.
25. Коти вуличні за компанію:
26.
27. Не обійтися і без традиційних фото неба.
28.
29. Це захід сонця в один із перших днів червня, коли дощі нарешті відступили.
30.
31. Нічого особливого насправді, але що вже є. Лебідь трохи оживив картинку.
32. Як і цілі зграї інших птахів.
33.
34. Погожий і тривожний вечір в одному з найулюбленіших місць, якого невдовзі не буде.
35. Забудова майбутнього мікрорайону буксує через війну, але все одно помалу рухається.
36. Інший вид вечірнього неба, перед дощем.
37. Сучасна церква баптистів, що завдяки «замковому» вигляду є популярним об'єктом для фото у місті та тлом для фотосесій.
38. Наступний захід сонця взагалі «ледачий», просто з вікна.
39. Знову ж таки, був би занадто статичним і банальним, якби не силуети птахів, а саме ластівок.
40.
41. Інші «небесні» картинки, просто на ходу:
42.
43. Після багатомісячної паузи знову навідався у садибу Пирогова. Як завжди в цю пору, там все утопає у квітах.
44. Я живу недалеко від неї й ніби міг би ходити сюди часто, але доходжу дуже рідко і чомусь завжди в паршиву погоду. От і цього разу пройшов дощ.
45.
46. Зате він принаймні оживив пасма павутини на кущах головної алеї, вкривши її росинками-намистинками.
47.
48. На перший погляд, та павутина здається хаотичною, але якщо придивитися, у кожній є нірка з власником, що чекає на здобич.
49. Це теж на території садиби. Там же зараз знаходиться сцена, де в теплу пору дають концерти просто неба.
50. Наостанок, трохи знімків про все підряд.
51. Було навіть таке:
52. Маркетинг.
53.
54. Стіл в одній із вінницьких кав'ярень.
55. Милота в таксі та мої волохаті ноги.
56. Якщо купувати нині посуд, то хіба що такий.
2. Спонсор квіткових фото у травні – люпин, який я знайшов на задвірках покинутого парку, як і за рік до того.
3. Правда, поки не навчився фотографувати його так, щоб передати масштаби тієї галявинки та щоб аж мені самому сподобалося. Нічого, повернуся в наступному травні.
4.
5. Білку зустрів, але без фотоапарата.
6. А так-то місяць виявився геть дощовий і тому для мене гівняний. Ненавиджу дощі.
7. Хоча плюси у такій погоді теж є, визнаю. Окрім буйної зелені, це веселки на будь-який смак.
8. Подвійні і яскраві.
9.
10. А тут на тлі веселки видно, як десь далеко йде дощ.
11. Інша особливість сезону – їжаки, що діловито чимчикують у своїх справах просто дворами й парками.
12.
13. Відповідно до їх способу життя, фотографії можливі тільки з допомогою спалаху. А от цей товариш переплутав частини доби.
14. Каченята на озері пройшли повз мене, точніше, період, коли вони ну дуже милі. Не встиг і оговтатись, як вони вже розміром майже як дорослі качки.
15. Інший маркер сезону – черепахи, що приймають сонячні ванни. Як і їжаки, вони зникають десь з середини літа, хоча ще точно не йдуть у сплячку.
16. Ця черепашка, схоже, цьогорічна:
17.
18. Ну і гріх було обділити увагою такого розкішного качура.
У ранньому дитинстві, коли в мені ще не притупився інстинкт мисливця, я якось почув, що голуби їстівні, і почав цілеспрямовано на них полювати. Полював як міг, тобто тупо налітав на них з розгону і, звісно, жодного таким чином не спіймав. Їх щастя – бо якби зміг, бля буду, тут же скрутив би шию і змусив маму чи бабусю варити суп.
На тому в цій історії можна було б ставити крапку, якби будучи вже дорослим дядьком за тридцять (але все одно їбаньком) я б не спіймав усе ж голуба голими руками. Аж двічі. Уже не заради супу, то більше якийсь хворий спортивний інтерес – сфотографуватися зі здобиччю і відпустити.
Щоб зловити першу жертву, мені навіть напружуватись не довелося, просто підкрався до натовпу голубів, що жерли з землі якусь кашу і схопив одного навмання. Другого вже свідомо підманив крихтами, сидячи на лавочці в парку. Сподіваюся, я завдав їм не надто великих душевних травм.
19. Так от, доля вирішила дати мені можливість поправити карму й підкинула голуба-підлітка просто на моє підвіконня на висоті сьомого поверху.
20. Він охоче прийняв частування із насіння та води, а от летіти нікуди не збирався.
21. Так і ходив туди-сюди годинами, аж поки не настала ніч. Прогноз обіцяв холод з перспективою знайти вранці на підвіконні дохлу змерзлу тушку, тож довелося брати на ніч квартиранта у хостел із коробки з-під мікрохвильовки.
22. За ніч птах віджерся, відігрівся і почав літати, тому був випущений на дерева під вікнами. Сподіваюся, вижив, інакше нашо то все.
23. Раз уже на попередніх фото проскочив кіт, можу заодно відзвітувати, що в нього все нормально, навіть з очима нарешті стало краще.
24.
25. Коти вуличні за компанію:
26.
27. Не обійтися і без традиційних фото неба.
28.
29. Це захід сонця в один із перших днів червня, коли дощі нарешті відступили.
30.
31. Нічого особливого насправді, але що вже є. Лебідь трохи оживив картинку.
32. Як і цілі зграї інших птахів.
33.
34. Погожий і тривожний вечір в одному з найулюбленіших місць, якого невдовзі не буде.
35. Забудова майбутнього мікрорайону буксує через війну, але все одно помалу рухається.
36. Інший вид вечірнього неба, перед дощем.
37. Сучасна церква баптистів, що завдяки «замковому» вигляду є популярним об'єктом для фото у місті та тлом для фотосесій.
38. Наступний захід сонця взагалі «ледачий», просто з вікна.
39. Знову ж таки, був би занадто статичним і банальним, якби не силуети птахів, а саме ластівок.
40.
41. Інші «небесні» картинки, просто на ходу:
42.
43. Після багатомісячної паузи знову навідався у садибу Пирогова. Як завжди в цю пору, там все утопає у квітах.
44. Я живу недалеко від неї й ніби міг би ходити сюди часто, але доходжу дуже рідко і чомусь завжди в паршиву погоду. От і цього разу пройшов дощ.
45.
46. Зате він принаймні оживив пасма павутини на кущах головної алеї, вкривши її росинками-намистинками.
47.
48. На перший погляд, та павутина здається хаотичною, але якщо придивитися, у кожній є нірка з власником, що чекає на здобич.
49. Це теж на території садиби. Там же зараз знаходиться сцена, де в теплу пору дають концерти просто неба.
50. Наостанок, трохи знімків про все підряд.
51. Було навіть таке:
52. Маркетинг.
53.
54. Стіл в одній із вінницьких кав'ярень.
55. Милота в таксі та мої волохаті ноги.
56. Якщо купувати нині посуд, то хіба що такий.
no subject
Date: 2025-07-12 05:48 am (UTC)no subject
Date: 2025-07-12 08:02 pm (UTC)no subject
Date: 2025-07-19 04:17 pm (UTC)no subject
Date: 2025-07-19 08:59 pm (UTC)