Серпень / вересень
Oct. 18th, 2024 05:52 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykЗа рядом обставин, за ці два місяці назбиралося небагато фото, але для продовження фотощоденника життя у Вінниці піде.
2. Почну тупо в хронологічному порядку. Небо вечірнє і гарне, шкода, що трамвайчика не було, аби піймати в цей кадр.
3. У когось уже наближається святкування нового року. Це я клацнув на початку серпня, але та гірлянда світилася у вікні набагато раніше.
4. Качки мінімалістичні:
5. Вибралися раз на скелю за психлікарнею, одне з моїх улюблених місць у Вінниці. Нові враження не зіпсував навіть дощ.
6. Враження переважно забезпечив бугайчик – це всього вдруге в житті зустрічаю цього маленького родича чапель, що дуже вдало маскується.
7. Цей не маскувався, бо відстань до людей тримав пристойну. Тому годі було сподіватися на якісні фото, адже бугайчик ледь більший за голуба. Якщо придивитись, помітите, що тут він саме спіймав рибку.
8. Два теплоходи знову возили охочих по Південному Бугу у теплі місяці (і ці охочі досі є, попри немалі ціни).
9. Але плавзасобів на річці влітку і без того чимало. Тут в кадр потрапив менший катер і якийсь мужик для розмаїття. Хай вибачає, якщо шо.
10. Жаба на троні.
11. Повернемось у місто. Цікава лавка і дерево від одного з канцелярських магазинів.
12. Рудий бродячий кіт у дворах недалеко від нас. Саме з того двору почалося формування своєрідної «карти котів» Вінниці у моїй голові. Ми вже знаємо та узнаЄмо їх цілу купу, а вони нас. Ми їх підгодовуємо, а вони дають себе погладити, усе справедливо.
13. Навіть раніше за рудого там жив Кузя, нелінійна історія життя якого включала кілька домашніх і бездомних періодів. Судячи з нового нашийника, ця історія цілком може закінчитися хепі-ендом (у рамках саме його життя, бо кошак уже пристойно старий).
14. Об'ява неподалік була б не така цікава, якби її прямо не охороняли зацікавлені особи.
15. Трохи виберемось на ставки, спочатку на ті, що аж за містом. Маленька велика пірникоза все більше схожа на дорослу особину.
16. Чапля маскувалась…
17. Але таки полетіла, відбиваючи сонячні промені своїм сліпучим вбранням.
18. Молодий місяць завдяки годинам своєї появи набагато частіше попадається мені в кадр, ніж старий.
19. Зазвичай на ставках чимало рибалок, але того дня чомусь виявилося тихо і порожньо. Можна було посидіти-позалипати на хвилі…
20. Спробувати спіймати на фото мартинів під час полювання.
21. І просто розгледіти маленьких мешканців цього району.
22. Червиця пахуча (не нюхав, повірю на слово). Виглядає як желейна цукерка, а взагалі то лютий шкідник, що жере стовбури дерев.
23. Ластівки сільські – набагато приємніші жителі міських околиць, ніж гігантська гусінь.
24.
25. Біля іншого ставка, ближче до дому, знайшли місце, де хтось ловив дзенза читанням фізики.
26. Хоча мені хотілося звідти швидше ушитися через наявність гнізда шершнів поблизу. Ніколи не знаєш, що цим чувакам у голову стукне.
27. Тому ходімо далі, ловити захід сонця над очеретами.
28.
29. І неочікувано червоний місяць (через те, що сідав майже одночасно з сонцем – таке не щодня спіймаєш, тому поки є тільки таке херовеньке фото).
30. Щодо цієї хмарки думки розділилися – я бачу дракона, що ригає полум'ям, а інші люди мені казали, що це качка. А ви що бачите?
31. На найближче до мене паркове озеро восени почали заглядати лебеді. Видно, робили привал під час сезонної міграції.
32. Один раз – навіть цілою родиною з п'ятьма малюками (ще один лебідь залишився за кадром).
33. Єдиний малюк пари, що мешкає в центральному парку, також за літо підріс та розмірами майже не поступається дорослим. Я його показував колись маленьким.
34.
35. Давно хотів сфотографувати цю композицію на фасаді покинутої концертної зали, та все ніяк руки не доходили.
36. Ось на день міста нарешті дійшли. На моїй пам'яті майже всі дні міста у Вінниці попадають на хмарну чи дощову погоду, а конкретно цей я взагалі запам'ятаю, бля. Але то вже зовсім інша історія.
37. Фото веселки з того ж парку, але в інший, погожий день.
38. Наостанок – серія «димних» знімків кінця вересня.
39.
40. Того вечора я взяв фотоапарат якраз із надією половити м'яке вечірнє світло, а вийшло навіть краще. Поруч із зоною альтанок, де люди жарили шашлики, низько стелився дим, і в поєднанні із косими променями вийшло щось таке.
41.
42. Фото цього вечора порівняно з попередніми для мене належать до двох різних життів, перше із яких вже ніколи не вернеться. Стало не краще і не гірше, але сильно інакше. Несемося далі.
43.
2. Почну тупо в хронологічному порядку. Небо вечірнє і гарне, шкода, що трамвайчика не було, аби піймати в цей кадр.
3. У когось уже наближається святкування нового року. Це я клацнув на початку серпня, але та гірлянда світилася у вікні набагато раніше.
4. Качки мінімалістичні:
5. Вибралися раз на скелю за психлікарнею, одне з моїх улюблених місць у Вінниці. Нові враження не зіпсував навіть дощ.
6. Враження переважно забезпечив бугайчик – це всього вдруге в житті зустрічаю цього маленького родича чапель, що дуже вдало маскується.
7. Цей не маскувався, бо відстань до людей тримав пристойну. Тому годі було сподіватися на якісні фото, адже бугайчик ледь більший за голуба. Якщо придивитись, помітите, що тут він саме спіймав рибку.
8. Два теплоходи знову возили охочих по Південному Бугу у теплі місяці (і ці охочі досі є, попри немалі ціни).
9. Але плавзасобів на річці влітку і без того чимало. Тут в кадр потрапив менший катер і якийсь мужик для розмаїття. Хай вибачає, якщо шо.
10. Жаба на троні.
11. Повернемось у місто. Цікава лавка і дерево від одного з канцелярських магазинів.
12. Рудий бродячий кіт у дворах недалеко від нас. Саме з того двору почалося формування своєрідної «карти котів» Вінниці у моїй голові. Ми вже знаємо та узнаЄмо їх цілу купу, а вони нас. Ми їх підгодовуємо, а вони дають себе погладити, усе справедливо.
13. Навіть раніше за рудого там жив Кузя, нелінійна історія життя якого включала кілька домашніх і бездомних періодів. Судячи з нового нашийника, ця історія цілком може закінчитися хепі-ендом (у рамках саме його життя, бо кошак уже пристойно старий).
14. Об'ява неподалік була б не така цікава, якби її прямо не охороняли зацікавлені особи.
15. Трохи виберемось на ставки, спочатку на ті, що аж за містом. Маленька велика пірникоза все більше схожа на дорослу особину.
16. Чапля маскувалась…
17. Але таки полетіла, відбиваючи сонячні промені своїм сліпучим вбранням.
18. Молодий місяць завдяки годинам своєї появи набагато частіше попадається мені в кадр, ніж старий.
19. Зазвичай на ставках чимало рибалок, але того дня чомусь виявилося тихо і порожньо. Можна було посидіти-позалипати на хвилі…
20. Спробувати спіймати на фото мартинів під час полювання.
21. І просто розгледіти маленьких мешканців цього району.
22. Червиця пахуча (не нюхав, повірю на слово). Виглядає як желейна цукерка, а взагалі то лютий шкідник, що жере стовбури дерев.
23. Ластівки сільські – набагато приємніші жителі міських околиць, ніж гігантська гусінь.
24.
25. Біля іншого ставка, ближче до дому, знайшли місце, де хтось ловив дзен
26. Хоча мені хотілося звідти швидше ушитися через наявність гнізда шершнів поблизу. Ніколи не знаєш, що цим чувакам у голову стукне.
27. Тому ходімо далі, ловити захід сонця над очеретами.
28.
29. І неочікувано червоний місяць (через те, що сідав майже одночасно з сонцем – таке не щодня спіймаєш, тому поки є тільки таке херовеньке фото).
30. Щодо цієї хмарки думки розділилися – я бачу дракона, що ригає полум'ям, а інші люди мені казали, що це качка. А ви що бачите?
31. На найближче до мене паркове озеро восени почали заглядати лебеді. Видно, робили привал під час сезонної міграції.
32. Один раз – навіть цілою родиною з п'ятьма малюками (ще один лебідь залишився за кадром).
33. Єдиний малюк пари, що мешкає в центральному парку, також за літо підріс та розмірами майже не поступається дорослим. Я його показував колись маленьким.
34.
35. Давно хотів сфотографувати цю композицію на фасаді покинутої концертної зали, та все ніяк руки не доходили.
36. Ось на день міста нарешті дійшли. На моїй пам'яті майже всі дні міста у Вінниці попадають на хмарну чи дощову погоду, а конкретно цей я взагалі запам'ятаю, бля. Але то вже зовсім інша історія.
37. Фото веселки з того ж парку, але в інший, погожий день.
38. Наостанок – серія «димних» знімків кінця вересня.
39.
40. Того вечора я взяв фотоапарат якраз із надією половити м'яке вечірнє світло, а вийшло навіть краще. Поруч із зоною альтанок, де люди жарили шашлики, низько стелився дим, і в поєднанні із косими променями вийшло щось таке.
41.
42. Фото цього вечора порівняно з попередніми для мене належать до двох різних життів, перше із яких вже ніколи не вернеться. Стало не краще і не гірше, але сильно інакше. Несемося далі.
43.