У пошуках чергового словацького замку ми направляємось у місто Бойніце. Воно зовсім маленьке (5 тис. населення) і не має свого вокзалу чи автовокзалу, тому добиратись сюди так чи інакше через сусідню Прєвідзу, майже вдесятеро більшу.
У Прєвідзі я заодно ночував, ставши, певно, першим українським постояльцем за бозна-скільки часу, бо адміністратор у готелі про всяк випадок два рази перепитав, а де ж моя віза в паспорті:) Залишивши речі в готелі, вирушаю в Бойніце, до якого можна доїхати міськими автобусами.

( Бойніце + Прєвідза )
У Прєвідзі я заодно ночував, ставши, певно, першим українським постояльцем за бозна-скільки часу, бо адміністратор у готелі про всяк випадок два рази перепитав, а де ж моя віза в паспорті:) Залишивши речі в готелі, вирушаю в Бойніце, до якого можна доїхати міськими автобусами.
( Бойніце + Прєвідза )