Вінницькі трамваї, сучасні й не дуже
Nov. 15th, 2022 10:49 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykОдним із матеріальних символів Вінниці поруч з фонтаном, вежею, аркою центрального парку та ін. цілком можна вважати муніципальну трамвайну систему із, власне, трамваями. Вона має цікаву та нетривіальну історію, а фото місцевих «швейцарців» та VinWay є неодмінною частиною інстаграмів та блогів усіх, хто хоч коли викладає щось про місто, включаючи мене самого.
1. Також цього року помітно активізувався «Музей вінницького трамвая», що восени провів декілька тематичних екскурсій (або я просто раніше не помічав їх активності, маючи більший вибір чим зайнятися у мирний час). На одну з таких екскурсій я і записався в один із похмурих вересневих вихідних. Називалася вона «Трамвай часу» і включала прогулянку в депо та музей і поїздку на раритетному трамвайчику. Спочатку пройшлися по депо.
Історія вінницького трамвая почалася 28 жовтня 1913 року (відповідно, у 2023 буде черговий ювілей, але не такий жирний, як у 2013). Перший «міський поїзд» ходив за маршрутом «Вокзал – Жіноча гімназія». У Вінниці одна з чотирьох вузькоколійних систем (1000 мм), що зараз функціонують в Україні. Інші три – Львів, Житомир та Євпаторія. Візуальна копія першого вагону (червоний на кадрі вище) мала повезти нас на екскурсію містом. Насправді це все ж не оригінал, а створена в 1988 році реконструкція на базі німецького Gotha T57. Нерухомий макет такого ж трамваю стоїть на постаменті перед депо і завжди відкритий для огляду всім охочим.
2. Чи не найважливішим етапом в новітній історії стало отримання в подарунок вживаних трамваїв Karphen та Mirage із Цюриха у 2007-10 роках. Зараз вони досі є основним рухомим складом. Хоча насправді ці вагони 1960-70-х років старіші за чеські «Татри», що ходили у Вінниці до них, швейцарська якість дається взнаки, і вони підсвідомо сприймаються як більш сучасні. Видимо, від Цюриху передались і кольори транспорту – білий та блакитний, що перекочував також на тролейбуси. Червоний вагон – також екскурсійний, всього таких у розпорядженні депо шість штук.
3. З 2015 року на маршрутах почали зʼявлятися VinWay – це власна вінницька розробка. Правда, варто згадати, що збирають їх все ж не з нуля, а на основі старих «Татр», модернізованих до невпізнання.
4. Як пишуть у Вікіпедії, станом на 2018 рік, було завершено 10 таких трамваїв трьох різних модифікацій. Можливо, досі їх уже більше.
5. Один із VinWay в ремонтному цеху, що заворожує своїми лініями:
6. Поодаль стоять ще три музейні вагони. Посередині – КТ4 1990 року, справа – «Татра» Т4. Саме такі кругломорді «чешки» складають основу рухомого складу в багатьох українських містах, тільки там вони на широкій колії.
7. Синій вагон зліва спершу здається типовим для Вінниці «швейцарцем», поки не зайти всередину, а там оп, а кабіни водія немає. Це так звана «сліпа корова» – моторизований причіпний вагон. Їх нам подарували у 2008 році на запчастини, а наші кмітливі люди один зберегли. Тепер, аби побачити останній у світі екземпляр, тим же мешканцям Цюриха доведеться їхати у Вінницю.
8. Фрагмент оригінального маршруту всередині «корови»:
9. Ненадовго зазирнули в музей на території депо. Туди по ідеї можна потрапити й не в складі такої екскурсії, але раніше мені було лінь заморочуватись. Найперше при вході на себе звертають увагу макети трамваїв.
10.
11. Але не тільки тих, що були та є на ходу у Вінниці, та й не тільки трамваїв. Такий собі маленький філіал музею моделей транспорту.
12.
13.
14. Усі можливі квитки та значки з минулого:
15.
16. А також хоч якимось чином повʼязана з трамваями міська атрибутика.
17.
18.
19. Зараз у Вінниці активні 6 маршрутів, хоча в різні часи їх кількість доходила до 9. 9-й маршрут був зовсім коротенький і проіснував близько року.
20. Ще один макет – того самого першого трамваю.
21. Настав час звернути увагу на його реальний прототип. У депо він стояв поруч із VinWay, дуже доречно для фото. Такий собі контраст сучасності та вікової давнини.
22.
23.
24. Ну а далі розсілися по вагону і зганяли на муніципальний ринок та назад, власне, через усе місто, включаючи центр.
25.
26. Щоб народ не скучав під час поїздки, організатори влаштували невелику театралізовану виставу з трьох акторів, що зачіпає історію трамвая, деяких будівель в центрі та просто місцевий колорит.
27. На муніципальному ринку, що тимчасово є кінцевою (поки реконструюють шлях до вокзалу), було невелике символічне частування. Музейний експонат в агресивному міському середовищі:
28. Також це був вдалий момент сфотографувати інтерʼєри без людей всередині.
29.
30. Як і водійське місце без водія.
31. Власне, на той день це все. Щоб розвинути тему, покажу ще кілька фото, як от «швейцарця», розмальованого в подяку Швейцарії за допомогу під час війни. Цього року ми мали б отримати 35 вагонів Tram2000 – наступний подарунок із Цюриха, що тим часом переходить на новіші трамваї. Але через війну все застопорилося. Зважаючи на те, скільки транспорту в містах України вже понищено свинопсами, може, хай трохи зачекають на нас там.
32. Інтерʼєр «швейцарця»:
33. Оскільки подібні екскурсії не разові, не склало проблем узнати, коли буде наступна. Так зʼявилася можливість відстежити музейний вагончик у центрі та познімати його зі сторони, посеред основних памʼяток вул. Соборної. Та і освітлення того дня було незрівнянно краще.
34.
35.
36. Наостанок, думаю, варто залишити тут контакти Музею вінницького трамвая: сайт, фейсбук та інстаграм. Саме там публікуються анонси нових екскурсій. Цьогорічний сезон уже скінчився, але, сподіваюся, в наступному році вони матимуть можливість продовжуватись. Будете у Вінниці – можете завітати.
1. Також цього року помітно активізувався «Музей вінницького трамвая», що восени провів декілька тематичних екскурсій (або я просто раніше не помічав їх активності, маючи більший вибір чим зайнятися у мирний час). На одну з таких екскурсій я і записався в один із похмурих вересневих вихідних. Називалася вона «Трамвай часу» і включала прогулянку в депо та музей і поїздку на раритетному трамвайчику. Спочатку пройшлися по депо.
Історія вінницького трамвая почалася 28 жовтня 1913 року (відповідно, у 2023 буде черговий ювілей, але не такий жирний, як у 2013). Перший «міський поїзд» ходив за маршрутом «Вокзал – Жіноча гімназія». У Вінниці одна з чотирьох вузькоколійних систем (1000 мм), що зараз функціонують в Україні. Інші три – Львів, Житомир та Євпаторія. Візуальна копія першого вагону (червоний на кадрі вище) мала повезти нас на екскурсію містом. Насправді це все ж не оригінал, а створена в 1988 році реконструкція на базі німецького Gotha T57. Нерухомий макет такого ж трамваю стоїть на постаменті перед депо і завжди відкритий для огляду всім охочим.
2. Чи не найважливішим етапом в новітній історії стало отримання в подарунок вживаних трамваїв Karphen та Mirage із Цюриха у 2007-10 роках. Зараз вони досі є основним рухомим складом. Хоча насправді ці вагони 1960-70-х років старіші за чеські «Татри», що ходили у Вінниці до них, швейцарська якість дається взнаки, і вони підсвідомо сприймаються як більш сучасні. Видимо, від Цюриху передались і кольори транспорту – білий та блакитний, що перекочував також на тролейбуси. Червоний вагон – також екскурсійний, всього таких у розпорядженні депо шість штук.
3. З 2015 року на маршрутах почали зʼявлятися VinWay – це власна вінницька розробка. Правда, варто згадати, що збирають їх все ж не з нуля, а на основі старих «Татр», модернізованих до невпізнання.
4. Як пишуть у Вікіпедії, станом на 2018 рік, було завершено 10 таких трамваїв трьох різних модифікацій. Можливо, досі їх уже більше.
5. Один із VinWay в ремонтному цеху, що заворожує своїми лініями:
6. Поодаль стоять ще три музейні вагони. Посередині – КТ4 1990 року, справа – «Татра» Т4. Саме такі кругломорді «чешки» складають основу рухомого складу в багатьох українських містах, тільки там вони на широкій колії.
7. Синій вагон зліва спершу здається типовим для Вінниці «швейцарцем», поки не зайти всередину, а там оп, а кабіни водія немає. Це так звана «сліпа корова» – моторизований причіпний вагон. Їх нам подарували у 2008 році на запчастини, а наші кмітливі люди один зберегли. Тепер, аби побачити останній у світі екземпляр, тим же мешканцям Цюриха доведеться їхати у Вінницю.
8. Фрагмент оригінального маршруту всередині «корови»:
9. Ненадовго зазирнули в музей на території депо. Туди по ідеї можна потрапити й не в складі такої екскурсії, але раніше мені було лінь заморочуватись. Найперше при вході на себе звертають увагу макети трамваїв.
10.
11. Але не тільки тих, що були та є на ходу у Вінниці, та й не тільки трамваїв. Такий собі маленький філіал музею моделей транспорту.
12.
13.
14. Усі можливі квитки та значки з минулого:
15.
16. А також хоч якимось чином повʼязана з трамваями міська атрибутика.
17.
18.
19. Зараз у Вінниці активні 6 маршрутів, хоча в різні часи їх кількість доходила до 9. 9-й маршрут був зовсім коротенький і проіснував близько року.
20. Ще один макет – того самого першого трамваю.
21. Настав час звернути увагу на його реальний прототип. У депо він стояв поруч із VinWay, дуже доречно для фото. Такий собі контраст сучасності та вікової давнини.
22.
23.
24. Ну а далі розсілися по вагону і зганяли на муніципальний ринок та назад, власне, через усе місто, включаючи центр.
25.
26. Щоб народ не скучав під час поїздки, організатори влаштували невелику театралізовану виставу з трьох акторів, що зачіпає історію трамвая, деяких будівель в центрі та просто місцевий колорит.
27. На муніципальному ринку, що тимчасово є кінцевою (поки реконструюють шлях до вокзалу), було невелике символічне частування. Музейний експонат в агресивному міському середовищі:
28. Також це був вдалий момент сфотографувати інтерʼєри без людей всередині.
29.
30. Як і водійське місце без водія.
31. Власне, на той день це все. Щоб розвинути тему, покажу ще кілька фото, як от «швейцарця», розмальованого в подяку Швейцарії за допомогу під час війни. Цього року ми мали б отримати 35 вагонів Tram2000 – наступний подарунок із Цюриха, що тим часом переходить на новіші трамваї. Але через війну все застопорилося. Зважаючи на те, скільки транспорту в містах України вже понищено свинопсами, може, хай трохи зачекають на нас там.
32. Інтерʼєр «швейцарця»:
33. Оскільки подібні екскурсії не разові, не склало проблем узнати, коли буде наступна. Так зʼявилася можливість відстежити музейний вагончик у центрі та познімати його зі сторони, посеред основних памʼяток вул. Соборної. Та і освітлення того дня було незрівнянно краще.
34.
35.
36. Наостанок, думаю, варто залишити тут контакти Музею вінницького трамвая: сайт, фейсбук та інстаграм. Саме там публікуються анонси нових екскурсій. Цьогорічний сезон уже скінчився, але, сподіваюся, в наступному році вони матимуть можливість продовжуватись. Будете у Вінниці – можете завітати.
no subject
Date: 2022-11-16 03:08 am (UTC)VinWay не застав, оскільки поїздка до Вінниці була задовго до них.
Здивувало, що Татри КТ4 проїздили недовго.
no subject
Date: 2022-11-16 12:51 pm (UTC)Чому ж, Татри були основними з 80-х років до 2008, це немалий період, та й досі їх на маршрутах можна побачити.
До тролейбусів я чомусь байдужий. Є екскурсійний екземпляр, який випускають раз на рік приблизно, можливо, колись його спіймаю, але то максимум на пост в інсті згодиться.
no subject
Date: 2022-11-16 02:50 pm (UTC)no subject
Date: 2022-11-17 08:45 am (UTC)no subject
Date: 2022-11-18 07:39 am (UTC)Їздив на День міста. Це було восени 2011-го.
no subject
Date: 2022-11-16 03:08 am (UTC)