Де мене носило

У заключній частині розповіді про Херсон я нарешті добрався до Дніпра, без якого цього міста в принципі не могло бути. Але спершу мова піде не про нього.

1.

( Читати і дивитись далі )

У наш час виглядає цілком неочевидним, що відносно невеликий Херсон не так давно був центром куди більшої території, ніж його нинішня область. У пікових розмірах Херсонська губернія мала втричі більшу площу, а «під» її столицею знаходились на правах повітових міст Одеса, Миколаїв та Кривий Ріг, що нині відчутно переважають Херсон за населенням, а ще Кропивницький, Тирасполь та багато інших… І хоча ті часи назавжди відійшли в минуле, у нині невеликому обласному центрі, загубленому в південних степах, залишилось чимало пам’яток тих ситих та перспективних для міста часів.

1. Дивитись там дійсно є на що, тому всього про Херсон буде три частини, перша повністю присвячена старому місту. І звідки ж її почати, як не з міської думи, символічно головної будівлі в ті часи і однієї з найкрасивіших зараз. Так і чешеться язик назвати її ратушою.

( Читати і дивитись далі )