![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykЗдається, не так давно я чув про це місто хіба як про кінцеву точку відомого нафтопроводу, а от минулого року вдалось і побувати там, і походити вдосталь. Точніше, побродити.
З автобусу я вистрибнув десь на околиці, з неї і почав огляд. Пам’ятна каменюка свідчить, що Броди уже відсвяткували своє 900-річчя і є одним із найстаріших міст України.
Південно-східна окраїна має назву Старі Броди. Тут знаходиться маєток Тишкевичів 1912 року із чудовим автентичним екстер’єром.
Зараз це адмінбудівля лісгоспу, у двір у вихідний було не потрапити.
Школа №4 через дорогу явно старовинна, попри свій сірий вигляд зберегла вишукану башточку.
Побрели далі у пошуках цікавого.
На північ від палацу знаходимо дерев’яну церкву Пресвятої Трійці 1744 ще року. Відреставрована у 1994.
І просуваємось у сторону центру. Дорогою не оминути корпус педагогічного коледжу, одну з найвиразніших будівель міста. Історично тут засідав австрійський суд, ще з кінця 19 ст.
Звідти мене накрив дощик, неприємний, але ходити можна. А на тлі зливи, яку я зловив уже ввечері у Львові, то узагалі фігня.
Пам’ятник Небесній сотні.
Радянське колонне покинуте.
Велика греко-католицька церква, перероблена з костьолу 1696 року.
Парк.
На краю парку є цікава фахверкова годинникова вежа. Це сучасна споруда, зведена на місці попередниці 100-річної давнини, яку розібрали ще у 50-ті роки. Пишуть, дуже схожа на історичний прототип.
Поліція + суд.
Пішохідна вулиця у місті називається Золота. Вона і справді є архітектурним скарбом.
«Гостиниця», попри занедбаний стан, є найгарнішим будинком Бродів, як на мене.
Іще трохи Золотої:
Дещо осторонь – церква Різдва Пресвятої Богородиці, імовірно, найстаріший храм міста.
Від центру усього нічого до замку, треба тільки пройти брудний базар.
Замок нагадує Тараканівський форт і перебуває у досить поруйнованому та забутому стані.
Більшістю казематів можна вільно гуляти, все ціле. Прикро, це ж не те щоб геть аварійна руїна, не так вже й дорого було б його підлатати… Ця занедбана пустка зіпсувала вцілому позитивне враження від Бродів.
Збудували його ще у 1630-35 роках на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Архітектори – Гійом де Боплан та Андреа дель Аква.
У центрі П-подібної основи замку стоїть неприглядний ззовні палац Потоцьких 18 ст. Зараз там ніби школа естетичного виховання. Якщо так, бідні діти: яке ж уявлення про прекрасне вони мають винести з цього сараю?
Нормальних фото з головного фасаду не буде, бо все заросло деревами.
Коли тобі дали відро фарби і пензля, а мізків не дали:
Пробираюсь на вихід.
Формально одне з приміщень замку займає краєзнавчий музей. І якщо там дійсно змушені працювати люди, їм я також співчуваю.
Охоронна табличка як сарказм.
Вертаюсь у центр, на площу Ринок. Узагалі якщо від такої назви в уяві виникає старовинна забудова, бажано, з ратушою, у Бродах це проста собі площа. Я втрапив туди якраз на день міста, тож було дуже людно.
Коло площі знаходяться руїни Великої синагоги. Оборонного типу споруда з’явилась у 1742 році. Узагалі єврейська сторінка історії міста дуже вагома (а всі ці Бродські, ви думали, звідки?). Є десь на околиці і масштабний іудейський цвинтар.
Якщо з певного ракурсу синагогу можна представити як майже цілу, то загалом все дуже й дуже сумно.
Звідси уже вирушив до вокзалів. Готель «Центральний».
Фотозона.
Отакий костьол-новобуд.
Іще одна стела з нагадуванням про поважний вік міста.
І як досить часто буває, вокзал та автовокзал розташовані поруч.
З автобусу я вистрибнув десь на околиці, з неї і почав огляд. Пам’ятна каменюка свідчить, що Броди уже відсвяткували своє 900-річчя і є одним із найстаріших міст України.
Південно-східна окраїна має назву Старі Броди. Тут знаходиться маєток Тишкевичів 1912 року із чудовим автентичним екстер’єром.
Зараз це адмінбудівля лісгоспу, у двір у вихідний було не потрапити.
Школа №4 через дорогу явно старовинна, попри свій сірий вигляд зберегла вишукану башточку.
Побрели далі у пошуках цікавого.
На північ від палацу знаходимо дерев’яну церкву Пресвятої Трійці 1744 ще року. Відреставрована у 1994.
І просуваємось у сторону центру. Дорогою не оминути корпус педагогічного коледжу, одну з найвиразніших будівель міста. Історично тут засідав австрійський суд, ще з кінця 19 ст.
Звідти мене накрив дощик, неприємний, але ходити можна. А на тлі зливи, яку я зловив уже ввечері у Львові, то узагалі фігня.
Пам’ятник Небесній сотні.
Радянське колонне покинуте.
Велика греко-католицька церква, перероблена з костьолу 1696 року.
Парк.
На краю парку є цікава фахверкова годинникова вежа. Це сучасна споруда, зведена на місці попередниці 100-річної давнини, яку розібрали ще у 50-ті роки. Пишуть, дуже схожа на історичний прототип.
Поліція + суд.
Пішохідна вулиця у місті називається Золота. Вона і справді є архітектурним скарбом.
«Гостиниця», попри занедбаний стан, є найгарнішим будинком Бродів, як на мене.
Іще трохи Золотої:
Дещо осторонь – церква Різдва Пресвятої Богородиці, імовірно, найстаріший храм міста.
Від центру усього нічого до замку, треба тільки пройти брудний базар.
Замок нагадує Тараканівський форт і перебуває у досить поруйнованому та забутому стані.
Більшістю казематів можна вільно гуляти, все ціле. Прикро, це ж не те щоб геть аварійна руїна, не так вже й дорого було б його підлатати… Ця занедбана пустка зіпсувала вцілому позитивне враження від Бродів.
Збудували його ще у 1630-35 роках на замовлення коронного гетьмана Конєцпольського. Архітектори – Гійом де Боплан та Андреа дель Аква.
У центрі П-подібної основи замку стоїть неприглядний ззовні палац Потоцьких 18 ст. Зараз там ніби школа естетичного виховання. Якщо так, бідні діти: яке ж уявлення про прекрасне вони мають винести з цього сараю?
Нормальних фото з головного фасаду не буде, бо все заросло деревами.
Коли тобі дали відро фарби і пензля, а мізків не дали:
Пробираюсь на вихід.
Формально одне з приміщень замку займає краєзнавчий музей. І якщо там дійсно змушені працювати люди, їм я також співчуваю.
Охоронна табличка як сарказм.
Вертаюсь у центр, на площу Ринок. Узагалі якщо від такої назви в уяві виникає старовинна забудова, бажано, з ратушою, у Бродах це проста собі площа. Я втрапив туди якраз на день міста, тож було дуже людно.
Коло площі знаходяться руїни Великої синагоги. Оборонного типу споруда з’явилась у 1742 році. Узагалі єврейська сторінка історії міста дуже вагома (а всі ці Бродські, ви думали, звідки?). Є десь на околиці і масштабний іудейський цвинтар.
Якщо з певного ракурсу синагогу можна представити як майже цілу, то загалом все дуже й дуже сумно.
Звідси уже вирушив до вокзалів. Готель «Центральний».
Фотозона.
Отакий костьол-новобуд.
Іще одна стела з нагадуванням про поважний вік міста.
І як досить часто буває, вокзал та автовокзал розташовані поруч.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2018-05-09 06:15 pm (UTC)Совєти повністю зруйнували ринкову площу, але вуличка Золота та типові австрійські (історизм) будівлі вкруг неї вціліли.
no subject
Date: 2018-05-09 08:31 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-09 09:36 pm (UTC)Хто заважає ті бур'яни повирубувати зі зруйнованої фортеці щоб вони корінням далі не руйнували стіни та не збирали воду? Це три чоловіки три сокири та дві лопати! Все! Ні "проекту" не треба! Ні "фінасування"!
Мені за тисячу кілометрів стало соромно за це місто! Всі ж з нього їздили до Польщі-Чехії-Угорщини! Подивіться як люди живуть! Не живіть як свині!
no subject
Date: 2018-05-10 09:04 pm (UTC)no subject
Date: 2018-05-11 09:50 am (UTC)