Гореча і Калічанка
Mar. 7th, 2017 07:30 pmЄ такі міста, у яких навіть віддалені і невідомі райони можуть похвалитись настільки великою кількістю пам’яток, що іншим про це тільки й мріяти. Безперечно, Чернівці відносяться до таких міст.
Отже, покидаю насиджений і комфортний центр і їду міським автобусом у південно-східному напрямку до зупинки «вулиця Олени Пчілки». Орієнтиром зупинки є церква адвентистів сьомого дня над дорогою.

По інший бік дороги в різні боки уводять заплутані ґрунтові вулички. Якихось 5 хвилин ходу, і шумне місто залишається позаду, поступаючись досить глухій і безлюдній сільській місцевості. Тим не менш, ми все ще в Чернівцях, а саме в районі Гореча, відомому з першої половини 18 ст. Треба ще далеченько прогулятись, аби знайти першу місцеву пам’ятку – дерев’яну Свято-Вознесенську церкву 1767 року.
( Гуляємо чернівецькими задвірками )
Отже, покидаю насиджений і комфортний центр і їду міським автобусом у південно-східному напрямку до зупинки «вулиця Олени Пчілки». Орієнтиром зупинки є церква адвентистів сьомого дня над дорогою.
По інший бік дороги в різні боки уводять заплутані ґрунтові вулички. Якихось 5 хвилин ходу, і шумне місто залишається позаду, поступаючись досить глухій і безлюдній сільській місцевості. Тим не менш, ми все ще в Чернівцях, а саме в районі Гореча, відомому з першої половини 18 ст. Треба ще далеченько прогулятись, аби знайти першу місцеву пам’ятку – дерев’яну Свято-Вознесенську церкву 1767 року.
( Гуляємо чернівецькими задвірками )