Язд, частина 2. Місто п’яти тисячоліть
Jun. 14th, 2021 08:00 pm![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
v1snykПерші документальні згадки про Язд зустрічаються в джерелах близько 3 тисяч років до нашої ери, що робить його одним із найстаріших міст Ірану. Більше того, основні великі війни та потрясіння, що пронеслися за цей час багатостраждальними перськими землями, обійшли його стороною. Звісно, тисячолітніх будівель тут годі чекати, але віком у кілька століть – запросто. Причому мова не стільки про окремі пам’ятки, яких теж достатньо, а про старе місто вцілому – суцільні квартали й вулиці виглядають майже так само, як багато віків тому.
2. Знайомство з ними почнемо з такої незвичної сутності, як голубина вежа, що знаходиться у місті Мейбод, на під’їзді зі сторони Ісфахану. Так вона виглядає ззовні:
3. А так всередині. Вхід вільний, і ми своєю появою ненароком зірвали побачення чуваку, що бринькав тут на гітарі для своєї подруги.
4. А вежа, власне, була заточена конкретно для збору гівна, що його потім використовували як добриво на бідних пустельних землях. М’ясо, пух чи щось іще, чого там можна було б дістати з голубів, нікого не цікавили.
5. Можна піднятися нагору.
6. І оцінити скайлайн передмість Язду. Настільки ж він відрізняється від того, що ми звикли бачити у нас.
7.
8.
9. Тепер віртуально перенесемося на кілька десятків кілометрів у самісінький центр Язду. Часу гуляти там було всього нічого, але ж стільки вражень встигли залишити по собі його глиняні будинки й вулиці. На контрасті з сучасністю, он і муніципальний велопрокат засвітився, і якісь авангардні лавки.
10. А типово ідеальні іранські дороги час від часу пролягають попід суцільними руїнами.
11.
12. Однією з найбільш пізнаваних фішок старого міста є бадгіри – вентиляційні вежі, що уловлюють вітер будь-якого напрямку і переправляють потоки повітря всередину будівлі. Такі собі середньовічні кондиціонери, і досі робочі, що в пустельному Язді дуже актуально.
13.
14. За глиняними спорудами неодмінно проглядають гори тих же відтінків:
15.
16. Дитя місцевого автопрому. Під санкціями доводиться робити все своє.
17. Іншою прикметою вечора стало масове фотографування місцевих дядьків, що у великих кількостях чілили на розслабоні в тіні просто на вулицях. Не те щоб це була така мета, але надто вже колоритно вони виглядають, і до уваги туристів ставляться цілком нейтрально, а то і позитивно.
18.
19. Десь там же я зробив, певно, найкраще своє фото за всю подорож.
20.
21. А в цього дядька хтось недавно помер, про що свідчать полотна над головою. Пізніше розібрались, що такі штуки присилають родичі й знайомі в знак співчуття.
22. Такі у старому місті двори:
23.
24. Такі вулиці.
25. Звісно, там не самі лише глиняні лабіринти. Багатоповерхові спальні райони я показував у першій частині, а околиці найстаріших кварталів виглядають якось так.
26. Релігійний комплекс Амір-Чакмак, збудований у 15 ст. Отут поруч крутились куди яскравіші люди, бо гуляли якесь весілля, але сфоткати їх непомітно не було можливості.
27. Годинникова вежа.
28. Портал мечеті Hazeerah.
29. Люди.
30.
31. Особливо смачно там виглядають дахи. Ними деінде можна навіть гуляти досить довгими безперервними маршрутами, але й хоча би просто подивитись із тераси якогось кафе непогано.
32.
33.
34. Як завжди, особливо приємних кольорів будинкам і куполам надавало вечірнє сонце.
35.
36.
37. Нічний Язд виглядає не менш цікаво, але сили, на жаль, не безмежні, як і відведений час.
38.
39. Насамкінець покажу дворики готелю.
40.
41. Традиційно самовар цілком робочий і на ранок із нього можна було роздобути собі до сніданку свіжого чаю.
2. Знайомство з ними почнемо з такої незвичної сутності, як голубина вежа, що знаходиться у місті Мейбод, на під’їзді зі сторони Ісфахану. Так вона виглядає ззовні:
3. А так всередині. Вхід вільний, і ми своєю появою ненароком зірвали побачення чуваку, що бринькав тут на гітарі для своєї подруги.
4. А вежа, власне, була заточена конкретно для збору гівна, що його потім використовували як добриво на бідних пустельних землях. М’ясо, пух чи щось іще, чого там можна було б дістати з голубів, нікого не цікавили.
5. Можна піднятися нагору.
6. І оцінити скайлайн передмість Язду. Настільки ж він відрізняється від того, що ми звикли бачити у нас.
7.
8.
9. Тепер віртуально перенесемося на кілька десятків кілометрів у самісінький центр Язду. Часу гуляти там було всього нічого, але ж стільки вражень встигли залишити по собі його глиняні будинки й вулиці. На контрасті з сучасністю, он і муніципальний велопрокат засвітився, і якісь авангардні лавки.
10. А типово ідеальні іранські дороги час від часу пролягають попід суцільними руїнами.
11.
12. Однією з найбільш пізнаваних фішок старого міста є бадгіри – вентиляційні вежі, що уловлюють вітер будь-якого напрямку і переправляють потоки повітря всередину будівлі. Такі собі середньовічні кондиціонери, і досі робочі, що в пустельному Язді дуже актуально.
13.
14. За глиняними спорудами неодмінно проглядають гори тих же відтінків:
15.
16. Дитя місцевого автопрому. Під санкціями доводиться робити все своє.
17. Іншою прикметою вечора стало масове фотографування місцевих дядьків, що у великих кількостях чілили на розслабоні в тіні просто на вулицях. Не те щоб це була така мета, але надто вже колоритно вони виглядають, і до уваги туристів ставляться цілком нейтрально, а то і позитивно.
18.
19. Десь там же я зробив, певно, найкраще своє фото за всю подорож.
20.
21. А в цього дядька хтось недавно помер, про що свідчать полотна над головою. Пізніше розібрались, що такі штуки присилають родичі й знайомі в знак співчуття.
22. Такі у старому місті двори:
23.
24. Такі вулиці.
25. Звісно, там не самі лише глиняні лабіринти. Багатоповерхові спальні райони я показував у першій частині, а околиці найстаріших кварталів виглядають якось так.
26. Релігійний комплекс Амір-Чакмак, збудований у 15 ст. Отут поруч крутились куди яскравіші люди, бо гуляли якесь весілля, але сфоткати їх непомітно не було можливості.
27. Годинникова вежа.
28. Портал мечеті Hazeerah.
29. Люди.
30.
31. Особливо смачно там виглядають дахи. Ними деінде можна навіть гуляти досить довгими безперервними маршрутами, але й хоча би просто подивитись із тераси якогось кафе непогано.
32.
33.
34. Як завжди, особливо приємних кольорів будинкам і куполам надавало вечірнє сонце.
35.
36.
37. Нічний Язд виглядає не менш цікаво, але сили, на жаль, не безмежні, як і відведений час.
38.
39. Насамкінець покажу дворики готелю.
40.
41. Традиційно самовар цілком робочий і на ранок із нього можна було роздобути собі до сніданку свіжого чаю.
![[identity profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/openid.png){kind=small}
no subject
Date: 2021-06-14 06:10 pm (UTC)no subject
Date: 2021-06-14 08:04 pm (UTC)no subject
Date: 2021-06-15 11:28 pm (UTC)Але я люблю Україну, хоч хай там що. ;)
==========================
От у них будують з глини. Цікаво, а чим же вони її замішують ???
У нас була хата мазанка, так її ж потрібно було мазати, чи не після кожного дощу. ((( То хату обклали цеглою щоб не мудохатися з глиною.
==========================
Дуже сподобалися фото дідуся з котиком.
no subject
Date: 2021-06-16 09:46 am (UTC)no subject
Date: 2021-06-16 10:20 pm (UTC)