Кудринці та Мельниця. Початок борщового шляху

Південний край Тернопільщини, затиснутий у межиріччі Збруча та Дністра, відноситься до Борщівського району. І за кількістю та концентрацією пам’яток, помножених на природню красу, його можна сміливо вважати найцікавішим в області. Із давніх часів до нас дійшла значна кількість замкових руїн, розкиданих на мальовничих подільських пагорбах, костьоли із числа найгарніших в Україні та храми інших конфесій. А для любителів спелеології в наявності одразу декілька карстових печер.

Уперше я зазирнув в цей район минулого року, коли ненадовго з сусідньої Хмельницької області заскочив у прикордонні Окопи. А цього разу уже вибрався цілеспрямовано на два дні. Було багато імпровізації, автостопів, а просто за пішим кілометражем я, певно, встановив особистий рекорд. Кількість побаченого за вихідні також вийшла рекордна: окрім самого Борщева, встиг відвідати ще 10 сіл та селищ (що все одно незначна частина на загальному тлі, але).

Тому про Борщівщину буде одразу п’ять заміток. Почну хронологічно, із загублених в часі та просторі Кудринців, куди стартував із Кам’янець-Подільського.

( Читати і дивитись далі )