Подорож у країну замків

На ці «конституційні» вихідні удалось здійснити невеличку подорож у Словаччину своїм ходом. Мені вже доводилось раніше бувати самому за кордоном, у Білорусі, але там відсутній мовний бар’єр та і ментально білоруси все ж ближчі. Тому у день виїзду був навіть дещо на стрьомі, мало там, як воно вийде, але вийшло все добре.

Зате довелось відчути на собі усі переваги самостійної подорожі, не з екскурсією. Ідеш і їдеш куди хочеш, їси коли хочеш, ніяких прив’язок до випадкових і не завжди приємних людей. І це все – в одній із найгарніших країн Європи, водночас зовсім не розбещеній натовпами туристів.

У Словаччині я вже бував протягом двох днів у березні, якраз-таки на екскурсійному маршруті, і вже приблизно знав чого чекати. Адже ця країна відома, по-перше, своїми горами, в той час як в тіні залишаються неймовірні зАмки та вражаючі міста, часом з повністю збереженим історичним центром. За два повні і два неповні дні удалось накатати такий маршрут:

Кошице – Ружомберок – Оравський Підзамок – Жиліна – Бойніце – Прєвідза – Тренчин – Братислава – Кошице.

Нижче розкажу, як воно доводилось виживати дикій людині у Євросоюзі, раптом кому стане у нагоді. Ну а кому лінь чи нецікаво, може листати одразу униз до фоточок.
( Читати і дивитись далі )