Перша поїздка в Карпати

Темна, волога і хвороблива зима – слушний час для приємних згадок про літо. Особливо, коли так сталось, що у мене була цілком повноцінна відпустка. Особливо у Закарпатті. Так хоч на якийсь час можна забути про холодне мокре місиво на вулиці і традиційний скоп зимових проблем, яким кінця-краю не видно, і згадати про один з найпрекрасніших регіонів України – з неповторною буйною природою, неймовірними Карпатами, маленькими і по-європейськи затишними містечками. Хай це все було вже давно, але спогади про нього ще довго зігріватимуть моє життя.

І почати хотілося б, звісно, з Карпат. Саме тут, в горах, живуть найяскравіші представники цього краю – зі своїм незвичним укладом життя, мовою і звичаями. Милуватись їхніми чудними, розкиданими серед гір селами, можна ще із самого світання із вікна поїзду. А вже потім - познайомитись і поближче.

( Пилипець - Шипіт - Синевир )