![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Івано-Франківськ, Різдво і собачий холод. ч. 1
Ну і що, що обіцяли аномальні морози і снігопади? Раз заплановано, треба з’їздити:) У першій частині хочу поділитись враженнями про саме серце міста – площу Ринок та її околиці.
Ратуша у місті конструктивістська, зведена у 1928-39 рр. Звісно, вона не перша, але її попередниці з тих чи інших причин не дожили до наших днів. Перед нею – фонтан із яйцем (за іншою версією, пророслою зерниною). Ні, це не пам’ятник тому яйцю, яким кинули в ЯнукОвоча, він давніший. Але як версія для туристів, зійде:)
Всередині ратуші знаходиться краєзнавчий музей, з минулого року відкрився оглядовий майданчик, і це привід поговорити, про те, що робиться у Франківську для привернення туристів (нічого). Усі можливі музеї, оглядові майданчики і т.д. були закриті, хоча субота-неділя указані в них як робочі дні. А на Різдво місто узагалі вимерло, навіть аптеки і магазини здебільшого не працювали. Знайти робоче кафе було реально, але складно.
Ну а що, у людей свято, усі святкують удома. І туристи теж хай сидять удома.
Інші будинки на площі Ринок.
Через один із провулочків проглядає колишній вірменський костел, пам’ятка 1742-1762 років. Зараз це собор автокефальної церкви.
За спиною собору починається вулиця Грушевського, де, окрім потворної адмінбудівлі, є ряд красивих історичних споруд.
З протилежної сторони площі Ринок заслуговує на увагу майдан Шептицького.
Пам’ятник митрополиту стоїть перед колишнім костелом Діви Марії з дзвіницею. Зараз ці приміщення займає художній музей.
Він же уночі.
З протилежної сторони – Катедра або єзуїтський костел 1720-1729 років. Також колишній, але релігійні функції виконує – тепер це собор греко-католиків.
Скульптура (мабуть) Франца-Йосипа перед готелем «Франц».
При виході з майдану ви наштовхнетесь на чудову будівлю колишньої дирекції залізниці, нинішній головний корпус медичного університету.
З майдану Шептицького, і з іншої сторони – Новгородської вулиці, можна підступитись до бастіону – залишків Станіславської фортеці.
Реконструйована броварня 1767 року на Новгородській. Я так розумію, дірку на стіні лишили, аби було видно історичну цеглу.
Балкончик.
Автентичний дворик.
На південь від площі Ринок знаходиться Вічевий майдан, де установили новорічну ялинку.
Це було єдине людне місце у Франківську в ті дні.
І найгарніше увечері.
Шикарна дитяча бібліотека з башточкою (будинок товариства «Сокіл», 1895 рік).
Пам’ятник пластунам.
Новенький пам’ятник «Руській трійці» - зачинателям національного відродження на Галичині.
Площа Міцкевича. За статуєю видніється філармонія. Колись велична і розкішна споруда, вона сильно постраждала під час Першої Світової і була відбудована в лаконічному конструктивістському стилі.
Між площами Міцкевича і Ринок знаходиться синагога Темпель (1895-1899 рр.). На своєму віці пережила чимало, зрештою була відреставрована і частково передана іудейській громаді. Заодно за власним досвідом прорекламую сусідній готельчик «Під Темплем», який не тільки комфортне і недороге місце ночівлі у самісінькому центрі, а ще й частково тематичний єврейський музей.
Синагога і готель знаходяться на вулиці Страчених, названої так із-за розстрілу на цьому місці гестапівцями 27 ОУНівців у 1943 році.
Франківська «стометрівка» - пішохідна частина вулиці Незалежності.
Вечірній варіант.
Декор на будинках.
Від минулорічних фестивалів залишились ковані скульптури.
Є і дерев’яний лицар.
Кілька красивих будинків на проспекті.
Можливо, ви вже стомились, але це ще і близько не все. Вулицею Мельничука ідемо до вулиці Січових стрільців.
Ощадний банк.
Тут теж багато ліпнини.
Здається, у цьому місті узагалі немає нецікавих вулиць. На південь від Січових Стрільців я осилив ще дві.
Чорновола.
І Шевченка – занедбану пішохідну зону із занедбаною розкішшю.
Далі буде…
Ратуша у місті конструктивістська, зведена у 1928-39 рр. Звісно, вона не перша, але її попередниці з тих чи інших причин не дожили до наших днів. Перед нею – фонтан із яйцем (за іншою версією, пророслою зерниною). Ні, це не пам’ятник тому яйцю, яким кинули в ЯнукОвоча, він давніший. Але як версія для туристів, зійде:)
Всередині ратуші знаходиться краєзнавчий музей, з минулого року відкрився оглядовий майданчик, і це привід поговорити, про те, що робиться у Франківську для привернення туристів (нічого). Усі можливі музеї, оглядові майданчики і т.д. були закриті, хоча субота-неділя указані в них як робочі дні. А на Різдво місто узагалі вимерло, навіть аптеки і магазини здебільшого не працювали. Знайти робоче кафе було реально, але складно.
Ну а що, у людей свято, усі святкують удома. І туристи теж хай сидять удома.
Інші будинки на площі Ринок.
Через один із провулочків проглядає колишній вірменський костел, пам’ятка 1742-1762 років. Зараз це собор автокефальної церкви.
За спиною собору починається вулиця Грушевського, де, окрім потворної адмінбудівлі, є ряд красивих історичних споруд.
З протилежної сторони площі Ринок заслуговує на увагу майдан Шептицького.
Пам’ятник митрополиту стоїть перед колишнім костелом Діви Марії з дзвіницею. Зараз ці приміщення займає художній музей.
Він же уночі.
З протилежної сторони – Катедра або єзуїтський костел 1720-1729 років. Також колишній, але релігійні функції виконує – тепер це собор греко-католиків.
Скульптура (мабуть) Франца-Йосипа перед готелем «Франц».
При виході з майдану ви наштовхнетесь на чудову будівлю колишньої дирекції залізниці, нинішній головний корпус медичного університету.
З майдану Шептицького, і з іншої сторони – Новгородської вулиці, можна підступитись до бастіону – залишків Станіславської фортеці.
Реконструйована броварня 1767 року на Новгородській. Я так розумію, дірку на стіні лишили, аби було видно історичну цеглу.
Балкончик.
Автентичний дворик.
На південь від площі Ринок знаходиться Вічевий майдан, де установили новорічну ялинку.
Це було єдине людне місце у Франківську в ті дні.
І найгарніше увечері.
Шикарна дитяча бібліотека з башточкою (будинок товариства «Сокіл», 1895 рік).
Пам’ятник пластунам.
Новенький пам’ятник «Руській трійці» - зачинателям національного відродження на Галичині.
Площа Міцкевича. За статуєю видніється філармонія. Колись велична і розкішна споруда, вона сильно постраждала під час Першої Світової і була відбудована в лаконічному конструктивістському стилі.
Між площами Міцкевича і Ринок знаходиться синагога Темпель (1895-1899 рр.). На своєму віці пережила чимало, зрештою була відреставрована і частково передана іудейській громаді. Заодно за власним досвідом прорекламую сусідній готельчик «Під Темплем», який не тільки комфортне і недороге місце ночівлі у самісінькому центрі, а ще й частково тематичний єврейський музей.
Синагога і готель знаходяться на вулиці Страчених, названої так із-за розстрілу на цьому місці гестапівцями 27 ОУНівців у 1943 році.
Франківська «стометрівка» - пішохідна частина вулиці Незалежності.
Вечірній варіант.
Декор на будинках.
Від минулорічних фестивалів залишились ковані скульптури.
Є і дерев’яний лицар.
Кілька красивих будинків на проспекті.
Можливо, ви вже стомились, але це ще і близько не все. Вулицею Мельничука ідемо до вулиці Січових стрільців.
Ощадний банк.
Тут теж багато ліпнини.
Здається, у цьому місті узагалі немає нецікавих вулиць. На південь від Січових Стрільців я осилив ще дві.
Чорновола.
І Шевченка – занедбану пішохідну зону із занедбаною розкішшю.
Далі буде…
no subject
no subject