![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Туманності й невизначеності
Закон парних випадків працює не тільки в медицині, а і в фотографуванні. Помітив, що коли субота в цьому плані вдала, то і в неділю фотокамеру краще взяти з собою. Так у в цілому бідному на цікаві кадри квітні видалися одні яскраві вихідні, які покажу окремо від решти.
2. Іноді так буває, що лише один епізод за весь день виправдовує те, що я таскаю на собі фотоапарат. У ту суботу за яскраві враження відповідав заєць.
3. Діло було у парку занедбаному, але не безлюдному, тому я спочатку сам не повірив, що вухатий так довго й безтурботно гуляв близько до стежки, де постійно проходили люди, в тому числі з собаками. Але він так захопився пожиранням свіжої травички, що ні на кого не звертав увагу.
4. Звісно, я бачив зайців і до того не раз, але жодного разу не мав можливості влаштувати повноцінну фотосесію та навіть отримати кілька чітких кадрів, попри те що у парку було досить темно.
5.
6. Зрештою він помітив мене і втік, але не сказати, що так стрімко, як вони це вміють.
7. Ввечері на місто опустився густий безпроглядний туман і в минулому житті я б, само собою, кинув би все та побіг фотографувати порожні вулиці, але ж тепер проклята комендантська (до речі, хтось знає, який її важливий їбучий сенс у більшості регіонів нині?). Тому обмежився спогляданням місячного гало із вікна.
8. Але туман протримався до ранку, коли виправдань у вигляді комендантської вже не було. Повернувся я у той самий занедбаний парк, де давно пригледів групу фактурних дерев, які в моїй уяві в таку погоду мали виглядати просто чудово, ну а по факту нічого особливого. То й нехай, принаймні ця ідея вже не буде мене мучити.
9. Хоча певна містичність у місцевих чагарях все ж присутня:
10.
11.
12. Але теж не так сильно, як я сподівався. Тому швиденько повернувся в інший парк, де є озеро. Біля води імла трималася довше й була набагато густішою.
13. Один з рідкісних природних станів, коли на сонце можна дивитися неозброєним оком. Чи не можна?
14. Мінімалізм.
15.
16. Потім я ще довго стирчав біля мосту, чекаючи, доки по ньому хтось пройде, але чомусь у неділю о 6 ранку охочих виявилося небагато, точніше, нікого. Щоб не знудитись, практикувався у фотографуванні роси.
17. Та кілька разів ганяв у парк і назад, аж поки люди не стали потроху ходити туди-сюди, додавши динаміки до статичного мосту.
18.
19. …хоч то тривало також недовго, і скоро картинка змінилася.
20. Припутні швидко стали майже такими ж звичними міськими мешканцями, як і звичайні голуби.
21. Пробував також витягнути якісь нові ідеї з парку, де відзняв уже все у всю можливу погоду, пори року та частини доби.
22. У цьому плані знову виручають хіба що випадкові перехожі, хоча цього разу я відзначив їх майже відкриту ворожість, коли вони помічали, що їх фотографують. Нескінченна війна з нескінченною підозрілістю беруть своє.
23.
24. Тому краще нині обходитись загальними кадрами.
25.
26. Традиційне фото транспорту, без якого я зараз нікуди.
27. Заодно трохи спіймав короткий період цвітіння дерев, який цього року майже повністю пройшов повз мене.
28.
29. Плиска гордо позувала на краю бетонного пляжу.
30. Мужик з вудкою, може, і не хотів позувати посеред нічого, та хто його питав.
31. Як бонус до сезону цвітіння – ті самі квіти великим планом, але не просто, а в росі, і в павутинні, і в павутинні в росі.
32.
33.
34. Як часто це буває, за туманним ранком прийшов сонячний теплий день, навіть спекотний. Дивлячись на мерзенну холодну мокрінь за вікном, навіть не віриться, що так було місяць назад. Зяблик старанно виспівує:
35. І просто позує.
36. Також розмаїття пташиного світу доповнив собою зеленяк.
37. Це вже лісопарк, який я особливо люблю в цю пору.
38.
39. Час пробудження та буяння зелені й квітів.
40.
41. Час, коли кольори настільки яскраві, що іноді не віриться, що всі наші біди відбуваються насправді.
2. Іноді так буває, що лише один епізод за весь день виправдовує те, що я таскаю на собі фотоапарат. У ту суботу за яскраві враження відповідав заєць.
3. Діло було у парку занедбаному, але не безлюдному, тому я спочатку сам не повірив, що вухатий так довго й безтурботно гуляв близько до стежки, де постійно проходили люди, в тому числі з собаками. Але він так захопився пожиранням свіжої травички, що ні на кого не звертав увагу.
4. Звісно, я бачив зайців і до того не раз, але жодного разу не мав можливості влаштувати повноцінну фотосесію та навіть отримати кілька чітких кадрів, попри те що у парку було досить темно.
5.
6. Зрештою він помітив мене і втік, але не сказати, що так стрімко, як вони це вміють.
7. Ввечері на місто опустився густий безпроглядний туман і в минулому житті я б, само собою, кинув би все та побіг фотографувати порожні вулиці, але ж тепер проклята комендантська (до речі, хтось знає, який її важливий їбучий сенс у більшості регіонів нині?). Тому обмежився спогляданням місячного гало із вікна.
8. Але туман протримався до ранку, коли виправдань у вигляді комендантської вже не було. Повернувся я у той самий занедбаний парк, де давно пригледів групу фактурних дерев, які в моїй уяві в таку погоду мали виглядати просто чудово, ну а по факту нічого особливого. То й нехай, принаймні ця ідея вже не буде мене мучити.
9. Хоча певна містичність у місцевих чагарях все ж присутня:
10.
11.
12. Але теж не так сильно, як я сподівався. Тому швиденько повернувся в інший парк, де є озеро. Біля води імла трималася довше й була набагато густішою.
13. Один з рідкісних природних станів, коли на сонце можна дивитися неозброєним оком. Чи не можна?
14. Мінімалізм.
15.
16. Потім я ще довго стирчав біля мосту, чекаючи, доки по ньому хтось пройде, але чомусь у неділю о 6 ранку охочих виявилося небагато, точніше, нікого. Щоб не знудитись, практикувався у фотографуванні роси.
17. Та кілька разів ганяв у парк і назад, аж поки люди не стали потроху ходити туди-сюди, додавши динаміки до статичного мосту.
18.
19. …хоч то тривало також недовго, і скоро картинка змінилася.
20. Припутні швидко стали майже такими ж звичними міськими мешканцями, як і звичайні голуби.
21. Пробував також витягнути якісь нові ідеї з парку, де відзняв уже все у всю можливу погоду, пори року та частини доби.
22. У цьому плані знову виручають хіба що випадкові перехожі, хоча цього разу я відзначив їх майже відкриту ворожість, коли вони помічали, що їх фотографують. Нескінченна війна з нескінченною підозрілістю беруть своє.
23.
24. Тому краще нині обходитись загальними кадрами.
25.
26. Традиційне фото транспорту, без якого я зараз нікуди.
27. Заодно трохи спіймав короткий період цвітіння дерев, який цього року майже повністю пройшов повз мене.
28.
29. Плиска гордо позувала на краю бетонного пляжу.
30. Мужик з вудкою, може, і не хотів позувати посеред нічого, та хто його питав.
31. Як бонус до сезону цвітіння – ті самі квіти великим планом, але не просто, а в росі, і в павутинні, і в павутинні в росі.
32.
33.
34. Як часто це буває, за туманним ранком прийшов сонячний теплий день, навіть спекотний. Дивлячись на мерзенну холодну мокрінь за вікном, навіть не віриться, що так було місяць назад. Зяблик старанно виспівує:
35. І просто позує.
36. Також розмаїття пташиного світу доповнив собою зеленяк.
37. Це вже лісопарк, який я особливо люблю в цю пору.
38.
39. Час пробудження та буяння зелені й квітів.
40.
41. Час, коли кольори настільки яскраві, що іноді не віриться, що всі наші біди відбуваються насправді.