![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Рівненський портал у літо
Після знайомства з Рівним у сніжному січні 2019 року було навіть трохи дивно побачити його теплим і зеленим, бо здавалося, інших станів, крім зимового, у цього міста бути не може. І локацію для руйнування такого стереотипу я вибрав якраз чи не найбільш літню з виду із усіх можливих.
2. Знаходиться вона на присілку Басів Кут, колишньому селі, що поступово поглинулося містом, і зветься Городище Оствиця. Городище тут дійсно було, в 9-13 столітті, про що й нині нагадують його земляні вали:
3. Ну а Оствиця – давня назва Усті, загалом невеликої річки, але конкретно в цьому місці широкої, бо тут на ній утворили водосховище.
4. Власне, Басів Кут – неблизька за рівненськими мірками південна околиця з незручним транспортним сполученням. До городища примикає величенький цвинтар. Природа хороша, сусіди тихі…
5. На березі водосховища і знаходиться парк історичної реконструкції «Городище Оствиця», він ще у процесі створення.
6. Водосховище (яке тут кличуть озером) має площу 98 га. На протилежній стороні активно будуються нові райони.
7. Кря-кря.
8.
9. Поза днями проведення історичних фестивалів, це просто парк над водою, відмінний зокрема інстаграмною фотолокацією, зробленою у вигляді порталу в дереві. Ввечері піймати його без людей майже нереально, та загалом з русалками навіть цікавіше.
10.
11. Також є пару човників, на яких можна покататись.
12. Один із них – явно копія варязького дракару.
13. Так, потроху блукаючи берегом взад-вперед, наробив достатньо фото дерева з різних ракурсів.
14.
15. Живність, звісно, представлена не самими лише качками.
16.
17. Здається, чапля. Як завжди, на безпечній для себе відстані.
18. Понад берегом на навігаторі намальована стежка, якою можна вийти на приватний сектор північніше, а там і до центру рукою подати. Пішов нею, паралельно із гребцями.
19.
20. Але зрештою стежка обірвалася непрохідними хащами з кропивою і ще якоюсь підозріло знайомою рослиною. Довелося вертатись назад.
21. Далі буде трохи непов’язаних між собою знімків із випадкових точок по місту. Радянське:
22.
23. Сучасний мурал:
24. Дуже популярна тут тема перетворення раритетних транспортних засобів на кав’ярні.
25.
26. Вечір у гідропарку:
27. На мою думку, непоганий зразок сучасної архітектури.
28.
29. Монстр на місці.
30. Лінія дитячої залізниці десь за кілометр від стартової станції.
31. Таке бухло продається скрізь, певно, але вперше побачив його саме там.
32. На площі Шевченка тим часом зібралося немаленьке ковід-паті на честь виходу «Вереса» у Прем’єр-лігу. Не зайве згадати, що захворюваність у Рівному у найближчі тижні змінилася… та ніяк не змінилася, ГРВІ пофіг на ваші маски й дотримання дистанції, у нього просто влітку несезон.
33. На той момент виступав хтось мені невідомий, а хедлайнером вечора мали бути «Бумбокс». У мене, правда, такий рівень захоплення їх творчістю, що лінь чекати навіть на халяву. Краще все ж було виспатися перед ще одним днем на Рівненщині.
2. Знаходиться вона на присілку Басів Кут, колишньому селі, що поступово поглинулося містом, і зветься Городище Оствиця. Городище тут дійсно було, в 9-13 столітті, про що й нині нагадують його земляні вали:
3. Ну а Оствиця – давня назва Усті, загалом невеликої річки, але конкретно в цьому місці широкої, бо тут на ній утворили водосховище.
4. Власне, Басів Кут – неблизька за рівненськими мірками південна околиця з незручним транспортним сполученням. До городища примикає величенький цвинтар. Природа хороша, сусіди тихі…
5. На березі водосховища і знаходиться парк історичної реконструкції «Городище Оствиця», він ще у процесі створення.
6. Водосховище (яке тут кличуть озером) має площу 98 га. На протилежній стороні активно будуються нові райони.
7. Кря-кря.
8.
9. Поза днями проведення історичних фестивалів, це просто парк над водою, відмінний зокрема інстаграмною фотолокацією, зробленою у вигляді порталу в дереві. Ввечері піймати його без людей майже нереально, та загалом з русалками навіть цікавіше.
10.
11. Також є пару човників, на яких можна покататись.
12. Один із них – явно копія варязького дракару.
13. Так, потроху блукаючи берегом взад-вперед, наробив достатньо фото дерева з різних ракурсів.
14.
15. Живність, звісно, представлена не самими лише качками.
16.
17. Здається, чапля. Як завжди, на безпечній для себе відстані.
18. Понад берегом на навігаторі намальована стежка, якою можна вийти на приватний сектор північніше, а там і до центру рукою подати. Пішов нею, паралельно із гребцями.
19.
20. Але зрештою стежка обірвалася непрохідними хащами з кропивою і ще якоюсь підозріло знайомою рослиною. Довелося вертатись назад.
21. Далі буде трохи непов’язаних між собою знімків із випадкових точок по місту. Радянське:
22.
23. Сучасний мурал:
24. Дуже популярна тут тема перетворення раритетних транспортних засобів на кав’ярні.
25.
26. Вечір у гідропарку:
27. На мою думку, непоганий зразок сучасної архітектури.
28.
29. Монстр на місці.
30. Лінія дитячої залізниці десь за кілометр від стартової станції.
31. Таке бухло продається скрізь, певно, але вперше побачив його саме там.
32. На площі Шевченка тим часом зібралося немаленьке ковід-паті на честь виходу «Вереса» у Прем’єр-лігу. Не зайве згадати, що захворюваність у Рівному у найближчі тижні змінилася… та ніяк не змінилася, ГРВІ пофіг на ваші маски й дотримання дистанції, у нього просто влітку несезон.
33. На той момент виступав хтось мені невідомий, а хедлайнером вечора мали бути «Бумбокс». У мене, правда, такий рівень захоплення їх творчістю, що лінь чекати навіть на халяву. Краще все ж було виспатися перед ще одним днем на Рівненщині.
no subject
Фото з качкою-оратором можна на конкурс кудись.)
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject