На уламках Вінницької Єрусалимки. Частина 1

На початку 17 ст. в історії Вінниці (яка ведеться з 1363 року) стався крутий розворот, правильніше сказати – переправа. В цей час на півострові у меандрі Південного Бугу починають зводитись Мури – комплекс укріплених католицьких монастирів. Старий замок, що стояв на скелі на протилежному (лівому) березі погано годився для захисту житлової слобідки навкруги, тому за кілька десятилітть місто буквально переповзло через річку. А так як знаходилось воно у зоні осілості, природно, що з часом обзавелось значною єврейською громадою.

Центром життя цієї громади цілком логічно став ринок (знаходився приблизно на перетині вулиць Соборної та Магістратської), а житлові квартали, що півколом обліпили Мури, отримали назву Єрусалимка. Вона поділялась на Нижню, Середню та Верхню (як я розумію, по мірі підйому від річки і заодно за рівнем статку мешканців). Також умовно район можна розділити на стару і нову частини, обабіч вул. Соборної. Стара знаходиться на північ від неї, нова – на південь. На Вікімапії пишуть, що вона була заселена після війни (не уточнюючи якої), хоча швидше – ще у 19 столітті. З цієї нової-південної частини і почнемо її обхід.

1. Точніше, почати хочу навіть звіддаля, із улюбленого дворика по вул. Князів Коріатовичів. Звідси видно і Буг, ліворуч від якого центр та Єрусалимки, праворуч – Замкова гора:

( Читати і дивитись далі )